Політологія: навчальний посібник Частина І - Висоцький О.Ю. 2012

Лекція 3. Політична думка в історії України
Політична наука в Україні в ХХ — на початку ХХІ ст.

В Україні політична наука оформилась в самостійну із здобуттям незалежності. А витоки вона бере з 8 квітня 1960 року, коли вчені об’єдналися в Радянську асоціацію політичних (державознавчих) наук, відділення якої пізніше відкриті в різних регіонах союзної держави. Закономірно, що вже за двадцатиоднорічний період незалежної державності політична наука здобула інституціональну базу та висококваліфіковані освічені кадри. Вона набула національних специфічних рис. Але надзвичайно важливим був, та й залишається нині досвід світової політичної науки. Свій вплив на її формування справила діяльність таких наукових інституцій, сформованих українською еміграцією, як Український соціологічний інститут у Відні, Український вільний університет у Відні, Український науковий інститут у Берліні, філіал Берлінського університету Фридриха-Вільгельма, Східно-Європейський дослідний інститут ім. В.Липинського.

Починаючи з 90-х рр. створюються вітчизняні політологічні центри: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, Українська академія політичної науки, Українська асоціація політологів, Соціологічна асоціація України, Український центр політичного менеджменту. Політологію почали вивчати і як навчальну дисципліну. Розроблено навчальні програми і випущено підручники з політології. Перші кафедри політології відкривались у вузах (переважно Національні університети): Національний університет імені Т.Шевченка, Києво-Могилянська Академія, Національні університети Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Чернівцях. З 1999 року, за даними ВАК України, засновано 65 збірників наукових праць та наукових журналів. Створено наукові ради з захисту дисертацій. Активно захищаються дисертації на здобуття наукових ступенів кандидата та доктора політичних наук. Загальна кількість захищених дисертацій складає більше 1000.

Політологічні дослідження здійснюються за такими напрямами: 1) відродження історії світової і української політичної думки; 2) розвиток теорії політичної науки і філософії політики; 3) з’ясування механізмів функціонування влади і політичної системи суспільства; 4) дослідження проблематики державотворення і демократизації суспільства; 5) вивчення динаміки трансформаційних процесів і модернізації суспільства; 6) осмислення процесів становлення інфраструктури і ціннісної основи громадянського суспільства; 7) усвідомлення соціального впливу і національних особливостей політичної свідомості та культури; 8) визначення тенденцій міжнародної політики і характеру сучасного цивілізаційного розвитку; 9) формування на вітчизняному ґрунті субдисциплін політичної науки (етнополітології, порівняльної політології, політичної конфліктології, політичної історії, інформаціології, партології та ін.); 10) виокремлення, наповнення змістом і практична апробація основних сегментів прикладної політології.