Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014


Напрями вдосконалення державного управління

Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи державного управління, що передбачає

вдосконалення головним чином «дерева цілей» і функціональної структури державного управління; безперервний розвиток суспільної сутності державного управління за допомогою демократизації, розширення участі громадян у його процесах, становлення та активізації самоврядних суспільних механізмів; системна раціоналізація державно-управлінської діяльності з метою все більшої соціальної, організаційної і правової зумовленості, обґрунтованості й ефективності кожного її елемента, умілого об'єднання і повного використання людського потенціалу і науково-технічних засобів управління; створення інформаційних, організаційних та інших умов і стимулів, що забезпечують введення в управлінську практику й ефективне застосування у ній наукових методів; поліпшення системи добору, використання, підготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів усіх категорій, розвитку методів, засобів і форм стимулювання ініціативного, якісного і відповідального виконання обов'язків державних посадовців; використання соціально-психологічних чинників розвитку демократичних стосунків між усіма учасниками державно-управлінських відносин.





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.