Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014
Моніторинг
Моніторинг. Спеціальна підсистема системи управління. пов'язана з отриманням і аналізом інформації щодо певного об'єкта управління. Є механізмом реагування на зовнішні загрози і відхилення в роботі організації. При формуванні підсистеми М. визначаються його мста, об'єкт, суб'єкт, періодичність і методи. Для того, щоб М. був ефективним, він має бути включений до системи управління, а рекомендації і рішення, що приймаються в його структурах, мають доходити до керівників і враховуватися в їх рішеннях із питань стратегії й політики організації. Однією з основних складових підсистеми М. є інформаційна система, що дозволяє збирати і передавати необхідну інформацію. Вона має забезпечити мінімум необхідної релевантної інформації для кожного підрозділу організації. Іншою складовою частиною М. є аналітична система, де зібрана інформація аналізується, щоб визначити, наскільки організація справляється з досягненням поставлених цілей. Унаслідок аналізу виявляються відхилення в роботі, їх характер і вплив на досягнення цілей організації. Ці узагальнені дані надходять в оперативну систему М., де виробляються рекомендації і рішення щодо внесення змін до стратегії, змісту роботи, показників оцінок і системи моніторингу загалом. Потім рекомендації у вигляді оперативної інформації або аналітичних довідок надходять до керівника організації або підрозділу, який має повноваження із прийняття рішення у цій сфері діяльності. Без сучасної системи М. неможливе проведення ефективної державної політики і розроблення стратегічних планів держави.
Перша публікація: 01/01/2014
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.