Історія політичних вчень - Безродний Є. Ф., Уткін О. І. 2006

Розділ ХІХ. Політичні погляди ідеологів утопічного соціалізму в Західній Європі першої половини ХІХ століття
Соціально-утопічні ідеали Роберта Оуена

Світогляд Роберта Оуена (1771-1852) формувався в умовах Англії, в якій промисловий розвиток і гострота соціальних суперечностей капіталізму досягла в першій половині ХІХ ст. вищого ступеня, ніж у Франції.

Роберт Оуен народився у маленькому містечку Ньютауні. Батько його був дрібним ремісником, мати — дочкою фермера. У сім років Роберт закінчив місцеву школу і став помічником вчителя і репетитором, а в десять — почав самостійне життя, працюючи в магазинах. У 20 років він став управляючим великої прядильної фабрики Дрінкуотера, на якій працювало понад 500 робітників. У 1799 році Оуен купив в Нью-Ленарку (Шотландія) фабрику у майбутнього тестя і взяв на себе управління нею. На фабриці працювало 2000 робітників. Оуен протягом 1800-1829 років здійснив цілий ряд філантропічних заходів, спрямованих на поліпшення матеріально-побутових умов життя робітників фабрики. Робочий день він скоротив до 10,5 годин замість 13-14 годин звичайних в Англії в той період, підвищив заробітну платню, створив сприятливі виробничі та житлові умови, відкрив дитячі садки і ясла. Незабаром Нью-Ленарк перетворився на «зразкову колонію, де пияцтво, поліція, кримінальні суди, піклування про бідних, благодійність стали непотрібними явищами». Однак Р. Оуен швидко переконався, що одні лише філантропічні заходи недостатні для того, щоб трудящі могли повністю користуватися всіма благами своєї праці, що однією з головних перепон тут є панування приватної власності. Він розробляє плани соціальних перетворень, котрі передбачають мирне створення в межах існуючого устрою «комуністичної» колонії. Р. Оуен вважав, що в цих нових виробничих об’єднаннях повинні панувати спільність майна і спільність праці, що створить максимально сприятливі умови для існування і морального удосконалення кожної людини. У його світогляді відбувається перелом, перехід від ідей соціальної філантропії до ідей утопічного комунізму.

У 1824 році Р. Оуен зробив спробу утворити «комуністичну колонію», організовує в штаті Індіана (США) трудову колонію «Нова гармонія». Після поразки цієї спроби, він повертається в Англію, де продовжує пропаганду своїх утопічних планів, бере активну участь у створенні перших масових робітничих профспілкових і кооперативних об’єднань, хоч разом з тим негативно ставиться до чартизму як робітничого руху, що носив чисто політичний характер. В останні роки свого життя Р. Оуен відходить від участі в масовому робітничому русі Англії.

Вчення Р. Оуена викладено в його працях і статтях, найважливіші з них: «Новий погляд на суспільство, або досвіди про освіту і характер», статті в журналі «Криза» за 1832-1834 рр., «Книга про новий моральний світ» (1842-1844), «Революція в свідомості і діяльності людського роду, або прийдешній перехід від нерозумності до розумності» (1849), «Катехізис раціональної системи» (1850). Основу суспільно-політичних поглядів Р. Оуена складає ідеалістична, внутрішньо суперечлива теза французьких матеріалістів-просвітителів ХVІІІ ст. про те, що, з одного боку, людина є продуктом оточуючого її суспільного середовища, а з другого боку, вирішальним фактором зміни і перетворення цього середовища є прогрес розуму, освіти і вдосконалення моралі суспільства.

Головні причини, що породжують соціальні протиріччя капіталізму, Оуен вбачав у неуцтві суспільства, в помилках людського розуму. Звідси він робить висновок, що досить шляхом мирної пропаганди просвітити суспільство, ознайомити всі його класи з планом розумного, відповідного до законів природи соціального устрою для того, щоб примусити людей відмовитись від своїх «помилок» і «неуцтва» і покінчити з «нерозумним» капіталістичним устроєм. Англійський соціаліст розуміє, що «приватна власність була і є причиною чисельних злочинів і бід», що «переживає людина». Він передбачав наступ того щасливого часу, «коли все, за виключенням тільки предметів чисто особистого вжитку, перетвориться в суспільне надбання, а суспільне надбання буде завжди матись в надлишку для всіх і коли буде зрозумілим перевага системи суспільної власності над системою приватної власності». Оуен закликав виховувати людину в дусі нової, розумної свідомості, що базується на досягненнях наук, виступає проти забобонів, що насаджує офіційна релігія. Він вбачає в існуючих урядах активну силу, здатну сприяти мирному здійсненню передбачених ним проектів організації нового суспільного устрою.

Р. Оуен неодноразово адресує свої проекти соціальних перетворень главам урядів Європи і Америки — царю Миколі І, англійській королеві Вікторії, англійському парламенту і президенту США, намагається апелювати до Аахенського конгресу держав «Священого союзу». В працях Оуена є глибока критика капіталізму, негативне ставлення до приватної власності і необхідності суспільної власності в новому суспільстві, прагнення докорінного поліпшення матеріального становища робітничого класу та інших верств трудящих, піднесення їх культурного рівня Р. Оуен був настільки популярним, що перед смертю його відвідав єпископ англіканської церкви. Свідки цієї зустрічі наводять такий діалог:

Єпископ: Сину мій, чи не каєшся ти в тому, що розтратив своє життя на марні зусилля і нездійсненні плани?

Оуен: О, ні, я не даремно розтратив життя, я сповістив світові важливі істини, і якщо світ не сприйняв їх, то тільки тому, зо він їх ще не зрозумів. Чи можу я за це осуджувати його? Я випередив свій час.

Діяльність Р. Оуена відіграла велику роль в підготовці робітничих мас Англії до боротьби за свої політичні та економічні права.





Перша публікація: 01/01/2006

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.