Геометрія - Великий довідник школяра - 2019
Декартові координати та вектори в просторі
Візьмемо три взаємно перпендикулярні прямі Oх, Oy, Oz, які перетинаються в одній точці О (див. рисунок).

Проведемо через кожну пару цих прямих площину. Площина, яка проходить через прямі Oх і Oу, називається площиною Oxy. Дві інші площини називаються відповідно Oxz і Oyz.
Прямі Ox, Oy, Oz називаються координатними осями (Ox — вісь абсцис, Oy — вісь ординат, Oz — вісь аплікат).
Точка їх перетину О — початок координат, площини Oxy, Oxz, Oyz — координатні площини.
Точка О розбиває кожну з осей координат на дві півпрямі — півосі. Домовимось одну півось називати додатною, а другу — від’ємною.
Візьмемо тепер довільну точку А й проведемo через неї площину, паралельну площині Oyz. Вона перетинає вісь Ox у деякій точці
. Координатою х точки А називається число, яке дорівнює за абсолютною величиною довжині відрізка
. Це число додатне, якщо точка
лежить на додатній півосі Оx, і від’ємне, якщо точка
лежить на від’ємній півосі.
Якщо точка
збігається з точкою О, то вважаємо, що
. Аналогічно означаємо координати y і z точки A. Координати точки записуватимемо в дужках поряд із буквеним позначенням точки:
.
Якщо точка A не належить жодній із координатних площин, то ці площини разом із трьома паралельними їм площинами, які проходять через точку А, обмежують прямокутний паралелепіпед.
Зверніть увагу на таке.
1)
осі Oх;
осі Oу;
осі Oz (див. рисунок).

2)
Точка лежить на осі |
Ox |
Oy |
Oz |
Її координати |
(x; 0; 0) |
(0; y; 0) |
(0; 0; z) |
Точка лежить на площині |
Oxy |
Oyz |
Oxz |
Її координати |
(x; y; 0) |
(0; y; z) |
(x; 0; z) |
Для розв’язування задач координатним методом користуються формулою
, що визначає відстань між точками
і
.
Нехай
— середина відрізка AB, де
,
Тоді
;
;
.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.