Біологія - універсальний довідник
БІОРОЗМАЇТТЯ
КВІТКОВІ РОСЛИНИ
ОДНОДОЛЬНІ. РОДИНА ЛІЛІЙНІ
Загальні ознаки. Оцвітина в лілійних проста, складається з 6 листочків у двох колах. Листочки або вільні (тюльпан), або зрослі (конвалія), часто яскраво забарвлені або білі. Тичинок також б у двох колах. Маточка 1. Зав’язь верхня. Плід — коробочка (цибуля, тюльпан, лілія) або ягода (конвалія, купина). Суцвіття різноманітні, іноді квітки взагалі поодинокі (вороняче око, тюльпан). Формула квітки:

Лілійні — трави з суцільнокраїми листками. Характерне дугове жилкування. Багато представників — цибулинні або бульбоцибулинні (лілія) рослини, інші мають кореневища, часто дуже товсті (купина).
Екологія та географія. Лілійні нараховують 220 родів і 3500 видів. Особливо поширені на земній кулі. Їх мало у тайговій і тундровій зонах. Багато лілійних помірної зони цвітуть навесні або на початку літа. В Україні найбільш багаті видами роди цибуля, гусяча цибуля, лілія.
Харчові рослини. Насамперед до них відносяться цибуля ріпчаста і часник (обоє належать до роду цибуля). Цибулини і листки містять багато вітаміну С і фітонциди — леткі речовини, що вбивають бактерії.
Декоративні рослини. Поряд зі складноцвітими лілійні — найважливіша родина для квітникарства. Насамперед назвемо тюльпани. В дикому вигляді вони зустрічаються головним чином на півдні України (Асканія Нова). До сьогодні виведено 4000 сортів. Не менш гарні лілії. На відміну від тюльпанів у багатьох лілій квіти мають сильні запахи. Дуже декоративні і духмяні гіацинти. Багато з лілійних — улюблені рослини кімнатного квітникарства, наприклад, алое (столітник), рускус (іглиця), аспарагус.
Лікарські рослини. Конвалія звичайна — рослина зони лісів і лісостепу. Широко застосовується для лікування серцевих захворювань. Алое деревовидне — кімнатна рослина, використовується для загоєння ран.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.