Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Синтаксис

Складне речення

Складним називається речення, яке складається з двох і більше простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та граматично.

Складному реченню властиві такі ознаки:

1) наявність двох або більше граматичних основ;

2) смислова та інтонаційна цілісність.

Складні речення не однакові за своєю структурою й семантичною організацією. Вони діляться на 3 основні типи: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові.

Прості речення в складному поєднуються за допомогою інтонації (безсполучникові речення) та сполучників (сполучникові речення). Сполучниковий зв’язок поділяється на сурядний (складносурядні речення) та підрядний (складнопідрядні речення, серед яких виділяють речення з кількома підрядними): Минають дні, минає літо, шелестить пожовкле листя, гаснуть очі, заснули думи, серце спить (безсполучникове). В мене була лиш мати, та був іще сивий дід (сполучникове, складносурядне). Щоб прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (сполучникове, складнопідрядне).

У складному реченні можуть поєднуватисяй різні види зв’язку: сурядний і підрядний, сполучниковий і безсполучниковий. Залежно від того, якими видами зв’язку з’єднані прості речення в складному, виділяють 4 різновиди складного речення з різними видами зв’язку:

1) сурядним і підрядним зв’язком;

2) сурядним і безсполучниковим зв’язком;

3) підрядним і безсполучниковим зв’язком;

4) сурядним, підрядним та безсполучниковим зв’язком.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.