Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації
Синтаксис
Речення як одиниця синтаксису
Речення - це інтонаційно й граматично оформлена за законами певної мови найменша комунікативна одиниця, що є головним засобом формування і вираження думки: Понад ставом увечері хитається очерет.
Ознаки речення:
1) речення є одиницею спілкування (комунікативною одиницею);
2) тільки у вигляді речення формується і втілюється думка;
3) реченню властивий модально-часовий план, тобто предикативність: значення реального факту, віднесеного до того чи іншого часу або значення нереальності (бажаності, можливості, спонукання);
4) змістова та інтонаційна завершеність.
Порядок слів у реченні зумовлюється його змістом і граматичною структурою. В українській мові можливі різні варіанти розташування слів, але же можна вважати, що порядок слів цілком вільний. Розрізняють два типи порядку слів:
- прямий (звичайний);
- зворотний (інверсію).
При прямому порядку слів підмет займає позицію перед присудком будь- якого типу: Вітер гуляє очеретом.
У питальних реченнях підмет, виражений питальним займенником, може стояти тільки на початку речення: Хто там не спить?
При прямому порядку слів узгоджене означення вживається перед означуваним словом: Сонний вітер гуляє сухим очеретом.
Неузгоджене означення при прямому порядку слів стоїть після означуваного слова: Я стану студентом університету.
Додаток стоїть після того слова, яке ним керує: Ліс простягнув до сонця руки.
Обставини можуть займати різні позиції: Ліс тихо простягнув до сонця руки.
При інверсії (непрямому порядку слів) присудок стоїть перед підметом: Встала весна, чорну землю сонну розбудила.
Узгоджене означення вживається після означуваного слова: Журавлику мій сірий, ти вже летиш у вирій?
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.