Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Морфологія

Частка

Частка - це незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм: Хай сяє сонце благодатно. Сонця не було. Членом речення частка не виступає.

За роллю частки поділяються на формотворчі, словотворчі, фразові (модальні).

Формотворчі частки використовуються для творення форм дієслова: БИ (Б) - умовного способу; ХАЙ, НЕХАЙ - наказового способу. Формотворчі частки використовують і для утворення ступенів порівняння прикметників та прислівників: найкращий - ЯКнай-кращий, ЩОнайкращий.

Словотворчі частки використовуються для творення слів, а тому з часом перетворюються на префікси чи суфікси: ніхто, ніщо, ніскільки, невисокий, недавно. Частка -СЯ перетворилася на дієслівний словотворчий суфікс: литися, митися, сміятися. Частки АБИ-, ДЕ-, ЧИ-, ЩО-, БУДЬ-, -НЕ- БУДЬ, КАЗНА-, ХТОЗНА- беруть участь у творенні займенників і прислівників: хто-небудь, абиякий, щось, хтозна-де.

Фразові (модальні) частки є засобом творення різних модальних типів речення - розповідних, питальних, спонукальних. Окремі частки призначені для підсилення ознак, дій: а, аж, адже, же, ж, -таки, -бо, -но, -то, -от (скажи-но, ходи-бо, зробив-таки). Кількісні частки майже, ледве не, трохи не вказують на часткову невідповідність чомусь, приблизну кількість.

Група

Роль у мові

Частки

Формотворчі

утворюють форми дієслів:

- умовного способу;

- наказового способу

би, б

хай, нехай

Заперечні

висловлюють заперечення

не, ні, ані

Модальні

вживаються для:

- оформлення питання

- підсилення висловленого

- ствердження

- додаткової вказівки на предмет, місце, дію

- увиразнення значення слів

- виділення окремих слів

- висловлення сумніву, непевності

- вказівки на кількість

- спонукання

чи, хіба, невже як, що за, та, що то так, еге, еге ж, атож ось, то, це, оце, ото, ген, он саме, якраз, справді навіть, лише, тільки мов, мовляв, наче майже, приблизно, ледве не годі, бодай, -бо, -но, -то, ну

Написання часток

Окремо

Через дефіс

Разом

1) формотворчі частки: доручив би, сказала б, нехай доручить

2) заперечні частки: не хочу, ні те ні се

3) модальні частки (крім БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ), зокрема підсилювальні ЖЕ, Ж: зробив же, невже зробив, ледве не зробив

4) БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, якщо не стоять зразу після слова, до якого відносяться: таки зробив, зроби ж но

5) частки, що складаються з двох слів: що за, хоча б, навряд чи, трохи не, ще й

БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, КАЗНА, ХТОЗНА, БУДЬ, НЕБУДЬ: казна- який, хтозна-що, будь-скільки, ходи- но, зробив-таки Але: казна з ким, хтозна до чого, будь у кого.

АБИ, ДЕ, СЬ, НІ, АНІ, ЧИМ, ЧИ, ЩО: дехто, хтось, ніхто, аніхто, чимало, чимдуж, щодня, абихто.

Але: аби до кого, ні до кого, ні з ким.

Розрізняйте частки: би (б), же (ж), які пишуться окремо, і -то, що пишеться через дефіс (виголосив би, повідомив же, такий-то), від частини сполучників і часток би (б), же (ж), то, що входять до складу цих сполучників (аякже, начебто, нібито).

Відчуваючи сумнів щодо написання деяких слів, використовуйте прийоми заміни: складних протиставних сполучників зате, проте (пишуться разом) на але, однак; частки атож - на так; якраз - саме, теж - також.

Заперечні частки НЕ, НІ

Заперечні частки НЕ, НІ призначені для вираження заперечення. За їх допомогою творяться заперечні речення: Сонця не було тиждень.

Частка НІ може виражати заперечення самостійно: Ні. Не було.

НЕ окремо

НЕ разом

1) з усіма формами дієслова (крім дієприкметника), з числівниками, займенниками, прийменниками: не відвідує, не читаючи, не два, не біля мене, не я;

2) з іменниками, прикметниками, прислівниками, значення яких заперечується (є протиставлення): не високий, а низький; не багато, а мало;

3) з дієприкметниками, що мають залежні слова або виконують роль присудка: зовсім не підготовлена, ще не прочитана, книга не прочитана.

1) якщо слово без НЕ не вживається: нехтувати, неквапом, нехотя;

2) зі словами, що з НЕ творять одне поняття: невисокий (низький), небагато (мало);

3) з дієприкметниками, які не мають при собі залежних слів: непрочитана книга, невивчений урок;

4) з окремими дієсловами: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), непокоїти (турбувати);

5) у складі префікса НЕДО- : недобачати, недоїдати;

6) з неозначеними займенниками: неабиякий, неабихто.

НІ окремо

НІ разом

1) якщо є часткою або сполучником: ні сльозинки, ні те ні се;

2) якщо в заперечних займенниках після НІ вжито прийменник: ні з ким, ні до кого.

1) якщо є словотворчим префіксом у заперечних займенниках чи прислівниках: ніхто, ніякий, нізвідки, ніде;

2) якщо слово без НІ не вживається: нікчема, нівроку, нісенітниця.

Схема морфологічного розбору частки

1. Слово.

2. Частина мови:

а) група за значенням;

б) особливості написання.





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.