Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Група

Роль у мові

Частки

Формотворчі

утворюють форми дієслів:

- умовного способу;

- наказового способу

би, б

хай, нехай

Заперечні

висловлюють заперечення

не, ні, ані

Модальні

вживаються для:

- оформлення питання

- підсилення висловленого

- ствердження

- додаткової вказівки на предмет, місце, дію

- увиразнення значення слів

- виділення окремих слів

- висловлення сумніву, непевності

- вказівки на кількість

- спонукання

чи, хіба, невже як, що за, та, що то так, еге, еге ж, атож ось, то, це, оце, ото, ген, он саме, якраз, справді навіть, лише, тільки мов, мовляв, наче майже, приблизно, ледве не годі, бодай, -бо, -но, -то, ну

Окремо

Через дефіс

Разом

1) формотворчі частки: доручив би, сказала б, нехай доручить

2) заперечні частки: не хочу, ні те ні се

3) модальні частки (крім БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ), зокрема підсилювальні ЖЕ, Ж: зробив же, невже зробив, ледве не зробив

4) БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, якщо не стоять зразу після слова, до якого відносяться: таки зробив, зроби ж но

5) частки, що складаються з двох слів: що за, хоча б, навряд чи, трохи не, ще й

БО, НО, ТО, ОТ, ТАКИ, КАЗНА, ХТОЗНА, БУДЬ, НЕБУДЬ: казна- який, хтозна-що, будь-скільки, ходи- но, зробив-таки Але: казна з ким, хтозна до чого, будь у кого.

АБИ, ДЕ, СЬ, НІ, АНІ, ЧИМ, ЧИ, ЩО: дехто, хтось, ніхто, аніхто, чимало, чимдуж, щодня, абихто.

Але: аби до кого, ні до кого, ні з ким.

НЕ окремо

НЕ разом

1) з усіма формами дієслова (крім дієприкметника), з числівниками, займенниками, прийменниками: не відвідує, не читаючи, не два, не біля мене, не я;

2) з іменниками, прикметниками, прислівниками, значення яких заперечується (є протиставлення): не високий, а низький; не багато, а мало;

3) з дієприкметниками, що мають залежні слова або виконують роль присудка: зовсім не підготовлена, ще не прочитана, книга не прочитана.

1) якщо слово без НЕ не вживається: нехтувати, неквапом, нехотя;

2) зі словами, що з НЕ творять одне поняття: невисокий (низький), небагато (мало);

3) з дієприкметниками, які не мають при собі залежних слів: непрочитана книга, невивчений урок;

4) з окремими дієсловами: нездужати (хворіти), неславити (ганьбити), непокоїти (турбувати);

5) у складі префікса НЕДО- : недобачати, недоїдати;

6) з неозначеними займенниками: неабиякий, неабихто.

НІ окремо

НІ разом

1) якщо є часткою або сполучником: ні сльозинки, ні те ні се;

2) якщо в заперечних займенниках після НІ вжито прийменник: ні з ким, ні до кого.

1) якщо є словотворчим префіксом у заперечних займенниках чи прислівниках: ніхто, ніякий, нізвідки, ніде;

2) якщо слово без НІ не вживається: нікчема, нівроку, нісенітниця.