Українська мова. Довідник, тестові завдання. Повний повторювальний курс, підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації

Морфологія

Числівник

Числівник - це самостійна частина мови, яка означає абстрактне математичне число (сім, дванадцять, сорок п’ять), кількість предметів (сім відер, дванадцять учнів, сорок п’ять книжок) або порядок при лічбі (сьомий, дванадцятий, сорок п’ятий).

Числівники змінюються за відмінками та родами (деякі кількісні та порядкові). У реченні можуть бути як головним, так і другорядним членом речення: Два і два - чотири, і сьомий день у дорозі.

За значенням числівники поділяються на кількісні й порядкові.

Кількісні означають абстрактно-математичне число (сім, дванадцять) чи кількість предметів (сім відер, дванадцять учнів). Відповідають на питання скільки? За значенням вони поділяються на:

1) власне кількісні, що виражають кількість у цілих одиницях: три, три дерева, двадцять чотири, двадцять чотири дні;

2) дробові: чотири сьомі, дві треті, одна п’ята;

3) збірні, що означають кількість як одне ціле: двоє, семеро, двадцятеро;

4) неозначено-кількісні, які не виражають точної кількості: багато, декілька, кільканадцять, чимало.

Кількісні числівники відрізняються від іменників і прикметників тим, що не мають роду й числа, а змінюються тільки за відмінками (окрім один, два, тисяча, мільйон, мільярд).

Окрім кількісних числівників, поняття кількості можуть позначати окремі іменники (двійка, пара, половина, десяток, чверть), прикметники (подвійний, стоденний) та прислівники (багато, мало, чимало).

Порядкові означають порядок предметів при лічбі: п’ятий день, двадцять шостий учень, сотий раз. Відповідають на питання котрий? Поєднуються з іменниками зв’язком узгодження й змінюються за родами, числами та відмінками.

За будовою числівники поділяються на прості, що складаються з одного слова (один, три, чотири, десять, сорок, сто), і складені, що складаються з двох і більше слів (двадцять один, сорок п’ятий, сто сімдесят вісім столів). До простих належать усі числівники, що закінчуються на -дцять.

Власне кількісні числівники, їх зв’язок з іменниками

Числівники граматично пов’язуються з іменниками. Вони або керують іменниками, або узгоджуються з ними:

1) числівник один узгоджується з іменниками у роді, числі і відмінку: один день, одна людина, одне слово;

2) числівник два вживається у двох родових формах: однакова для чоловічого і середнього роду та форма жіночого роду: два брати, два вікна, дві сестри;

3) два, три, чотири вимагають від іменників форми називного відмінка множини: два брати, слова, сестри, три учні, зошити, вікна, книжки, чотири карбованці, гривні. Вони не сполучаються з іменниками, які не підлягають лічбі (честь, кисень, совість) та з іменниками IV відміни (курча, лоша, каченя, хлоп’я, дівча). Для їх переліку вживаються збірні числівники (двоє курчат, троє хлоп’ят, четверо каченят);

4) у складених числівниках, що закінчуються на два, три, чотири, іменники стоять у називному відмінку множини: сто сорок два стільці, триста три учні, тисяча шістдесят чотири кілограми;

5) числівники від п’яти і далі вживаються з іменниками у формі родового відмінка множини: п’ять дерев, десять копійок, дванадцять вікон, двадцять шість помилок, сто днів;

6) числівники сорок, дев’яносто і сто у непрямих відмінках мають закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста.

Відмінювання кількісних числівників, що позначають ціле число

В українській мові числівники мають різні типи відмінювання.

1. Один, одна, одне відмінюються, як прикметники твердої групи.

2. За таким же зразком відмінюються числівники два, дві, обидва, обидві.

3. Числівники три, чотири в усіх непрямих відмінках мають букво-сполучення -ьо (крім чотирма).

4. П’ять — десять.

5. У числівниках на -дцять і -десят відмінюється тільки друга частина (11-20, 30, 50, 60, 70, 80).

6. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. і 3., мають закінчення -а.

7. У складних числівниках на позначення сотень відмінюються обидві частини (200, 300, 400, 500, 600, 700, 800, 900).

8. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються, як іменники.

9. У складених числівниках кожна складова частина змінюється за відповідними типами відмінювання простих і складних числівників.

10. Збірні числівники двоє, троє, семеро тощо мають такі ж відмінкові форми, як два, три, сім тощо.

Дробові числівники

Дробові числівники складаються з двох частин: перша виражена кількісним числівником, називається чисельником дробу, друга виражена порядковим числівником і називається знаменником (одна друга, сім дванадцятих).

Особливістю є те, що вони можуть поєднуватися з іменниками, що не підлягають лічбі (позначають рідину, масу тощо): три четвертих землі, одна друга борошна. Залежний іменник ставиться при дробовому числівнику в родовому відмінку, при цьому опускається слово частина: одна п’ята суші, п’ять сьомих класу.

До дробових належать числівники півтора й півтораста, які поєднуються з іменниками чоловічого й середнього роду, а також півтори, який поєднується з іменниками жіночого роду: півтора кілограма, півтораста карбованців, півтори доби.

Відмінювання дробових числівників

У дробових числівниках чисельник змінюється, як кількісний числівник, а знаменник - як порядковий у множині: дві треті, двох третіх, двом третім, двома третіми.

При відмінюванні залежний від дробового числівника іменник не змінюється (має форму родового відмінка однини або множини): дві треті класу, двох третіх класу.

Якщо в знаменнику стоїть числівник третій, то він відмінюється, як прикметник м’якої групи: одна третя, однієї третьої, одному третьому.

Усі інші числівники змінюються, як прикметники твердої групи.

Числівники півтора, півтори, півтораста не відмінюються і вимагають від іменника форми родовою відмінка: півтора аркуша, півтори години, півтораста кілометрів.

Збірні числівники

Збірні числівники утворюються тільки від числівників 2-20 та від числівника 30: два - двоє, п’ять - п’ятеро, десять - десятеро, шістнадцять - шістнадцятеро, двадцять - двадцятеро, тридцять - тридцятеро.

До збірних належать і числівники обидва, обидві, обоє.

Збірні числівники сполучаються з:

1) іменниками чоловічого роду (двоє чоловіків, шестеро учнів, сімнадцятеро лікарів);

2) іменниками середнього роду, що означають назви істот (троє курчат, дванадцятеро каченят, двадцятеро малят);

3) іменниками, що вживаються лише в множині (троє дверей, п’ятеро окулярів, десятеро джинсів);

4) особовими та означальними займенниками (всього шестеро, нас тридцятеро).

З іменниками жіночого роду вони, за винятком числівника обидві, не сполучаються: три жінки, чотири подруги, сім учениць, десять ручок, двадцять книжок, обидві дівчини.

Відмінювання збірних числівників

Порядкові числівники

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий?

1. Порядкові числівники узгоджуються з іменниками в роді, числі, відмінку: сьомий день, сьоме слово, сьома доба, сьомим учнем.

2. Ці числівники змінюються, як прикметники. Числівник третій — як прикметник м’якої групи, а всі інші - як твердої.

3. У складених порядкових числівниках змінюється тільки остання частина: сто двадцять восьма, сто двадцять восьмої.

4. У назвах дати іменник при числівнику ставиться в родовому відмінку: сьомого листопада, перед третім березня, після двадцять четвертого грудня, дванадцятим червня.

Відмінювання порядкових числівників

Порядкові числівники змінюються, як прикметники. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово: сто двадцять третій, сто двадцять третього, сто двадцять третім.

Схема морфологічного розбору числівника

1. Числівник.

2. Початкова форма (називний відмінок).

3. Розряд і підрозряд за значенням.

4. Розряд за складом.

5. Відмінок (утворити всі можливі відмінкові форми з паралельними закінченнями).

6. Як пов’язується з іменником?

7. Рід, число, відмінок для порядкових числівників та числівника один.

8. Особливості правопису.

9. Синтаксична роль.