Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ

СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ

Складнопідрядним називаємо таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого й поєднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Складнопідрядне речення складається з головного речення й одного (найчастіше) підрядного.

Головне речення завжди граматично провідне в складнопідрядному, незалежне, від нього можна поставити питання до підрядного речення: У Переяславі й досі росте акація (яка?), яку посадив Шевченко.

Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і всередині нього.

Виділяють два види складнопідрядних речень:

- нерозчленованої структури - підрядне речення пояснює, конкретизує в головному окреме слово: В небі ластівка мріє далека (яка ластівка?), що на крилах весну принесла (Сосюра).

Той дає раду (який саме?), хто знає правду.

- розчленованої структури - об'єднує речення, у яких підрядне пояснює головне речення загалом: Якщо умієш бруднити, то умій і чистити. Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.

До складнопідрядних речень нерозчленованої структури належать:

1) означальні;

2) з'ясувальні;

3) способу дії;

4) міри або ступеня.

До складнопідрядних речень розчленованої структури:

- місця; - наслідку;

- мети; - допустові;

- причини; - порівняльні;

- умови; - супровідні.

Підрядні місця й часу іноді можуть пояснювати й окреме слово.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.