Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ
СКЛАДНОСУРЯДНЕ РЕЧЕННЯ
Розділові знаки в складносурядних реченнях
Прості речення, що входять у складносурядне, відокремлюємо одне від одного комою, тире, крапкою з комою.
1. Прості речення, що входять до складносурядного, найчастіше відокремлюються одне від одного комою: На сизих луках скошено отаву, і літо буйне в береги ввійшло (Рильський). Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть (Костенко).
2. Кому не ставимо, якщо обидва сурядні речення мають спільний другорядний член речення (найчастіше це обставина, зрідка - додаток), або спільне неповнозначне слово, зокрема модальну частку: Десь шумлять дощі осінні та лютують вітри. У дельфінів розвинутий інтелект і є навіть своя мова. Тільки груди злітали високо та жилка тривожно посмикувалась на скроні (Збанацький).
3. Крапку з комою ставимо перед протиставними сполучниками (рідше єднальними), якщо прості речення в складносурядному дуже поширені (мають ускладнювальні компоненти, які виділені розділовими знаками) або далекі одне від одного за змістом. Крапці з комою відповідає значна пауза: Річка широка та глибока, а вода синя та чиста; і котиться вона, виблискуючи та шумуючи (Марко Вовчок).
4. Тире ставимо перед сполучниками і, та (у значенні і) якщо між сурядними реченнями існує причиново-наслідковий зв'язок (перед однією з частин можемо поставити сполучник через те що) або йдеться про швидку зміну подій:
Дощ пройшов - і Київ зеленіє. Порівняйте: Через те що дощ пройшов, Київ зеленіє.
Данило натиснув пальцем на курок - і печера наповнилася гулом пострілу.
Іще одна-єдина мить - і дальній поїзд прошумить (Малишко).
Вітер дмух - і хатка бух.
Перша публікація: 01/01/2019
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.