Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Способи підрядного зв'язку

Є три основні типи підрядного зв'язку:

узгодження

тип підрядного зв'язку між словами, при якому форма відмінка, числа й роду (чи одного з них) уподібнюється до відповідних форм головного слова. Тобто залежне слово узгоджується з головним у роді, числі та відмінку або особі: весняна вода, наш край;

при узгодженні зміна форми слова обов'язково викликає зміну форми залежного слова: нашого краю, нашим краєм ...

Узгодження буває:

- повне: зелена трава (прикметник + іменник);

- неповне - у такому разі залежне й головне слово узгоджуються не в усіх трьох категоріях: місто Чернівці (узгодження лише відмінків), слюсар Раєвська (узгоджується в числі та відмінку).

керування

тип підрядного зв'язку між словами, коли залежне слово (без прийменника чи з прийменником) ставлять при головному слові в певному відмінку: штурмувати (кого? що?) греблю, ввічливий (до кого?) до всіх, хата (біля чого?) біля лісу.

Керування може бути:

- безпосереднім, без прийменника: писати лист;

- посереднім: з прийменником: писати без помилок.

прилягання

такий спосіб зв'язку між словами, коли залежне слово, будучи незмінним, зв'язується з головним лише за змістом: штурмувати бурхливо, навчилися

читати, ішли співаючи.

Незмінними є такі частини мови: прислівник, а також форми дієслова: дієприслівник, інфінітив.

* наявність прийменника в словосполученнях вказує на те, що спосіб зв'язку між словами - керування.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.