Українська мова : комплексне видання для підготовки до ЗНО і ДПА - 2019

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Типи словосполучень за способами вираження головного слова

У словосполученні розрізняють три типи синтаксичних відношень між словами:

Означальні (атрибутивні)

Об'єктні

Обставинні

головне слово називає предмет чи явище, а залежне - ознаку цього предмета: свіже повітря (яке повітря?), батькове слово (чиє слово?), перший день (котрий день?), бажання працювати (яке бажання?);

головне слово називає дію або стан, а залежне - різні предмети (об'єкти), зв'язані з цією дією чи станом:

шукати їх, прочитати книгу, знайти першого, читати вибране;

головне слово означає дію, а залежне - різні обставини цієї дії (час, мету, причину, місце тощо):

прийшов (коли?) вчора; сказав (чому?) згарячу; працює (де?) в школі; приїхали (з якою метою?) працювати.

Залежно від того, до якої частини мови належить головне слово, розрізняють такі лексико-граматичні типи словосполучень: іменні, дієслівні, прислівникові.

Іменні - головне слово виражене:

- іменником: виступ президента, стіл під дерево, час обідати;

- прикметником: покірний долі, сміливий від народження;

- числівником: третій з кінця, четверо в костюмах;

- займенником: кожен з нас, хтось інший.

Дієслівні - головне слово виражене дієсловом: купити хліба, залити водою, сісти на землю, звернутись до нього, просити приїхати, сидіти задумавшись, збільшити вдвоє.

Прислівникові - головне слово - прислівник: дуже вправно, надто різко, смішно до сліз, далеко від мене.





Перша публікація: 01/01/2019

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.