100 кроків до ЗНО - Українська мова і література - Жовтобрюх В.Ф. 2010

Тема 3. Рідна мова
Крок 82

Душа моєї нації

Вступ + теза. Україна має свою душу, свою мову, свою історію. Душа-мудрість присутня у найстаріших літописах Київської Русі, у «Слові про Ігорів похід». Душа-мова збереглась у козацьких державних документах і хроніках, створила самобутню художню писемність епох — від Івана Вишенського до Григорія Сковороди. Українська мова має свою могутню класичну літературу, своїх визнаних світом геніїв: Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника.

Моє доведення (+ історичний факт)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Доведення. Козацькі часи сприяли поетичному, пісенному пробудженню українського народу. Сильними, благородними почуттями жила та хвилювалась Запорізька Січ. Вважають, що тільки записано українських пісень понад 300 тисяч. Жоден народ не може назвати такої кількості! Тож не випадково, що пісенність, музичність та почуття гумору стали національними рисами українців.

Згадаймо народну пісню, слова якої, за переказами, належать Григорію Сковороді:

Де злагода в сімействі,

Там мир і тишина,

Щасливі там люди,

Блаженна сторона.

Моє доведення (+ приклад з літератури)

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Доведення. На шаленім леті коня до Богдана Хмельницького за помилувальним універсалом для народного поета вривається герой поеми Ліни Костенко «Маруся Чурай». Іван заслуговує на велику повагу з боку самого гетьмана:

Іване, Іскро, — Хмельницький підвівся з-за столу. —

Дяка Полтаві, прислала такого гінця.

Щось мало статись, твоєї печалі достойне? —

Іскра промовив: — Полтава карає співця.

Справедливість установлено. Пісня буде жити! Хоча жити не хоче сама Маруся. Чи це не типовий випадок в українській культурі?

Мій висновок

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________