Сучасна українська мова: Морфологія - Пискач Ольга 2022
Дієслово
§11. Дієприслівник
Дієприслівник — це незмінна дієслівна форма, яка об’єднує в собі ознаки дієслова і прислівника, вказує на додаткову дію і пояснює основну, виражену дієсловом. Це порівняно нова дієслівна форма, якій властива категорія виду і часу. Дієприслівники недоконаного виду теперішнього часу творяться від основи теперішнього часу за допомогою суфікса -учи: плавають — плаваючи, пишуть — пишучи. Дієприслівники минулого часу доконаного виду утворюються додаванням до основи інфінітива суфікса -вши (-ши): малювати — малювавши, нести — нісши. Вид дієприслівників визначається відповідною формою співвідносного дієслова: терпіти — терпівши (недоконаний вид), принести — принісши (доконаний вид).
Типове значення дієприслівників теперішнього часу полягає у вираженні додаткової дії, що відбувається одночасно з основною. У таких випадках основна дія виражається дієсловом недоконаного виду. Дієприслівники минулого часу, як правило, беруть участь у вираженні послідовності дій. Вони найчастіше позначають додаткові дії, які в часі свого перебігу передують основним. Дієприслівники часто переходять у прислівники, втрачаючи здатність керувати іменниками. Це найчастіше дієприслівники теперішнього часу типу стоячи, сидячи, лежачи та ін.
Перша публікація: 01/01/2022
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.