Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

ЧИСЛІВНИК

5. СИНТАКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЧИСЛІВНИКІВ

На противагу іменникам і прикметникам, лексичне значення яких корелює з відповідною синтаксичною функцією (пор.: назва предмета — синтаксична функція підмета, назва статичної ознаки — синтаксична функція атрибута, означення), числівники, вказуючи на кількісну визначеність чого-небудь, тобто належачи до класу ознакових слів, не мають своєї первинної, диференційної, синтаксичної функції. Як ознакові слова, що виступають у присубстантивній позиції, числівники повинні були б дублювати синтаксичну функцію іншого класу ознакових слів — прикметника. Проте дублювання числівниками синтаксичної функції означення має місце лише в непрямих відмінках, пор.: чотирьох стільців, чотирьом стільцям, чотирма стільцями, (на) чотирьох стільцях; десяти (-ох) студентів, десяти (ом) студентом, десятьма (-ома) студентами, (у) десяти (-ох) студентів. У формі називного — знахідного відмінка між числівником і кількісно означуваним субстантивом

порушуються стосунки означаючого і означуваного, тому що числівник поєднується з субстантивом зв'язком керування, пор.: у кімнаті стоїть шість стільців; купив шість стільців; десять студентів склали іспит; запрошують до аудиторії десятьох студентів. Крім того, граматично самостійний числівник утворює з керованим іменником функціонально-семантичну єдність, яка виступає у тих синтаксичних позиціях, що й класи слів, здатні керувати залежним словом. Так, зокрема, подібно до іменників, числівники заступають синтаксичні позиції підмета і придієслівного другорядного члена (додатка), пор.: Сто спортсменів вибороли золоті і срібні медалі; Учений — фольклорист записав сто пісень. Як і дієслово, числівники можуть виконувати синтаксичну функцію присудка, пор.: Гордість університету — сто його випускників.

Числівники, що є лише назвами чисел, вживаються у синтаксичних позиціях іменника та дієслова, пор.: П'ять помножити на два — десять; До сорока додати десять — п'ятдесят; Від тисячі відняти сто — дев'ятсот.

Таким чином, у формально-синтаксичній позиційній структурі речення числівники не відіграють конституюючої ролі, тому що властиве їм значення кількості, яке є різновидом значення ознаки в найширшому її розумінні, не може мати власної синтаксичної функції. Саме тому вони не закріплені за відповідною позицією у структурі речення і виступають як дублери первинних синтаксичних функцій інших лексико-граматичних класів слів — прикметника, іменника та дієслова.