Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993
ПРИКМЕТНИК
4. СЕМАНТИКО — ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
Категорія кількісної градації ознаки
Категорія кількісної градації ознаки ґрунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий — дуже багатий, темнуватий — трохи темний, задовгий — трохи довгий, надглибокий — надмірно глибокий. Суфікси і префікси ступенів якості, приєднуючись до твірних основ прикметників, розчленовують названу в мові ознаку, їхня семантична функція, таким чином, полягає в модифікації, тобто видозміні, кількісного її вияву у напрямі росту, збільшення або неповноти, послаблення.
Структура граматичних значень категорії являє собою специфічні парні протиставлення, або опозиції, граматичних форм, які існують у мові у вигляді одночленної парадигми. Кількість ознаки, відтворена прикметником, завжди орієнтована на якийсь помірний зразок, свого роду еталон, що виступає її певним мірилом. На порівнянні ознаки еталона і зовнішньої або внутрішньої ознаки якого-небудь предмета ґрунтується структура семантичної категорії кількісної градації ознаки. Особливість її полягає в тому, що лексема — назва помірної ознаки увіходить у парадигму прикметникових форм як нульовий, немаркований, отже, невиражений член. Маркованим, вираженим членом виступає прикметник, який називає послаблену або посилену ознаку предмета. У рядах лексем, що відтворюють той чи інший ступінь градації ознаки, морфологічно вираженим є маркований член ознакової парадигми, уявно порівнюваний з назвою помірної ознаки, на основі якої він утворюється, напр.: червон-ий+-яст->червонястий, білий + -яв->білявий, багат-ий + пре->пребагатий.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.