Граматика української мови - О. К. Безпояско 1993

ПРИКМЕТНИК

4. СЕМАНТИКО — ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

КАТЕГОРІЯ ОБМЕЖЕННЯ ОЗНАКИ

У поверхневій структурі речення прикметники вищого та найвищого ступенів утворюють синтаксичну категорію обмеження ознаки. Суть нього явища полягає в тому, що ознака, виражена ад'єктивом у функції інтенсивності, сягає тільки певних меж, напр.: «Слово буває гострішим від криці» (з газ.). Тут прикметник вищого ступеня має при собі залежний член, зміст якого фіксує рівень інтенсивності. За семантикою та формою синтаксичні конструкції з ад'єктивом-інтенсифікатором вищого ступеня різноманітні. Частина з них констатує обмеження міри вияву якості ознаки через конструкції із службовими словами ніж, за, від, напр.: «...на обрії спалахували далекі «лампади», розвішані літаками. Сьогодні дрібніші, ніж учора, завтра дрібніші, ніж сьогодні» (О. Гончар); «Та... око було дужче за темряву» (П. Загребельний).

Засобом обмеження функції інтенсивності є прислівник ще (іще) у препозиції перед формою ступеневого прикметника, напр.: «Обсипалася вона [Катря] слізьми ще дрібнішими» (Марко Вовчок); «Високий Андрій став іще вищий» (ІО. Яновський). Значна кількість ад'єктивів із семою інтенсивності може зазнавати обмеження ознаки у складних конструкціях, що входять у структуру всього речення, напр.: «Трактор із сівалками був уже близько ... фари, ловлячи сонце, ставали пекучіші й веселіші» (Ю. Бедзик); «Ще веселіша стала, ніж колись передніше, як була панною» (І. Нечуй-Левицький); «Всі поля і луг — у квітному цвіту. Диво! — що один другого веселіший» (П. Тичина).

Зміст підпорядкованого прикметникові другорядного члена речення вказує, з чим порівнюється інтенсивність, напр.: «Чорніше чорної землі блукають люди» (Т. Шевченко); «Щось дужче за її волю штовхнуло її ліворуч, далі в коридор» (Ю. Смолич); її кількісні і якісні параметри, напр.: «Він [Іван] схопив за чуба Змія, Чуб на руку намотав — Втричі дужчим Змія став» (Л. Первомайський); «Він [Єремія] почував, що на нього наступає якась сила, ... непереможна, дужча за нього, без кінця дужча» (І. Нечуй-Левицький); локалізація якості ознаки, напр.: «У цій боротьбі черемхи з вишнею веде перед, виходить, черемха. От вона вгорі й дужча, а внизу перемогла вишня» (О. Довженко); причини інтенсивності, напр.: «Пожежі сльозою не загасиш, а повінь від сліз дужча буде» (М. Горький); наслідок, напр.: «Після бур ми ще дужчими стали» (В. Сосюра); інтенсивність у часі тощо, напр.: «...ми пісню чуєм на будові, ще дужчу, голоснішу, ніж колись» (І. Гончаренко).

У реченнєвих конструкціях з опорним ад'єктивом форма ступеневого прикметника перебуває в позиції дієслова, тобто виконує функцію предикатива.

Функцію означення — атрибута форми вищого ступеня виконують у позиції приіменникового другорядного члена, напр.: «Спритніші чайханщики серед цього мотлоху сиділи в готовій чайхані, підібгавши під себе ноги» (І. Ле). Міра вияву ознаки через зіставлення з іншим предметом тут завуальована. Такі форми вищого ступеня не утворюють якихось усталених конструкцій, оскільки прямого, вираженого словами протиставлення тут немає. З тієї ж причини ці форми не можуть мати уточнюючих прислівників або зворотів: уточнення міри вияву ознаки неможливе при відсутності прямої вказівки на об'єкт зіставлення.

Словосполучення іменника з прикметником вищого ступеня, міра ознаки якого не закріплена формами слів у структурі речення, лежить в основі лексикалізованих стійких словосполучень і термінологічних зворотів, напр.: вища школа, вищий сорт, вище командування, вища математика, вища освіта; нижчий тип тварин, нижча освіта, старший науковий співробітник, старший лаборант, старший викладач, старший лейтенант; молодший науковий співробітник, молодший лейтенант; у кращому разі тощо. Лексикалізація граматичної форми ступеневого прикметника спричинена відсутністю порівняння з конкретним об'єктом, вираженим формою окремого слова або словосполученням; тут відбувся лексично закріплений вплив плану вираження на план змісту граматичних одиниць.

Прикметник у формі вищого ступеня якості ознаки може зазнавати десемантизації і переходити в категорію іменника, коли втрачає свою формально закріплену позицію приіменникового другорядного члена. Останнє відбувається тоді, коли переміщуються семантичні акценти з предмета на його ознаку, як домінантну для певної ситуації. За таких умов прикметник перебирає на себе функцію опорного, основного слова і набуває його граматичних ознак: має рід, змінюється за відмінками і числами,— зберігаючи за собою тільки форму ад'єктива, напр.: «Не цурайтесь, лебедики: Воно сиротина; Візьміть його та оддайте Старшому за сина» (Т. Шевченко); «...загинули в болоті дні життя, молоді сили, молоді надії. Все пішло на других, на сильніших, на щасливіших, немов так і треба...» (М. Коцюбинський).

Прикметники найвищого ступеня реалізують сему інтенсивності в подібного типу синтаксичних конструкціях, проте значення, яке в них формується, відмінне від значення в конструкціях з вищим ступенем. Для форм вищого ступеня характерне зіставлення міри вияву ознаки з якимось предметом, явищем тощо, у прикметниках найвищого ступеня увага зосереджується на виділенні інтенсивної ознаки носія з ряду, сукупності, середовища, подібних йому, напр.: «Він [Блаженко] як найдосвідченіший з командирів, узяв на себе командування ротою» (О. Гончар); «Це була вона, найгаласливіша на всю Зачіплянку Шпачиха» (О. Гончар).

Обмеження найвищого рівня ознаки відтворюють синтаксичні конструкції з прийменниками з (із) в, на, за, від, напр.: «Тільки найвища з істот, найгостріша, найтонша на розум, Ще не з'явилась, щоб світ покорити й держати у владі» (М. Зеров); «Четвертим ішов... Цівадіс, красивий, чубатий ...найвищий від усіх у колоні» (Г. Тютюнник) ; «...працьовитий овочівник рік у рік вирощує найвищі в районі врожаї городини» (з газ.); «Найкраща хата буде на селі» (П. Воронько).

Інтенсивність ознаки, як і в прикметниках вищого ступеня, регулюється контекстом. Порівняння на чітко окреслену сукупність предметів, явищ формує поняття найвищої, але відносної інтенсивності, напр.: «Навдивовижу тямковитий хлопець, ... для домогосподарок свого кутка він в техніці авторитет найвищий» (О. Гончар); «Тепер моя переправа найкраща на фронті» (журн.); «Він [Воронцов] справедливо вважався найкращим оратором у дивізії і полку» (О. Гончар). За умови порівняння якості ознаки з усіма можливими її носіями інтенсивність є абсолютною, напр.: «Проблема ядерної зброї стала найгострішою у світі» (з газ.); «...космічний корабель багаторазового використання стартує сьогодні в політ, найтриваліший за всю історію існування цієї програми» (з газ.); «Білки — най- дефіцитніші й найдорожчі з компонентів усієї людської їжі» (журн.).