Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Іменник
§ 56. Число іменників

Більшість іменників має два числа — однину і множину. Це назви предметів, які піддаються лічбі й здатні поєднуватися з кількісними числівниками: сім років, три століття, п'ять газет, два озера, троє кошенят, кілька поезій, дев'ятеро учнів. Іменники, що мають форми однини і множини, передають кількісне протиставлення «один» — «багато»: дорога — дороги; вечір — вечори; традиція — традиції; край — краї.

Для вираження категорії числа денники мають систему закінчень, що попарно протиставляються в кожному відмінку: країна — країни, країни — країн, країні — країнам, країну — країни, країною — країнами, у країні — у країнах.

Іменники, у яких не виявляються ознаки обчислюваності, мають лише однину або лише множину.

Іменники, що мають тільки однину

✵ Збірні: людство, рідня, учительство, ректорат, пір’я, листя, насіння.

✵ Речовинні: вугілля, молоко, цукор, кисень, сметана, пиво, залізо, свинець.

✵ Слова з абстрактним значенням: щастя, мудрість, істина, правда, співпраця, патріотизм, слава.

✵ Власні назви: Україна, Київ, Дніпро, Хрещатик, Богдан, «Літературна Україна».

Ці іменники характеризує те, що вони можуть мати форму множини з погляду граматичного, але в мовній практиці немає потреби їх уявляти в певній кількості. З відповідною стилістичною метою їх інколи використовують письменники й журналісти (часто зі зміною лексичного значення): Є два мистецтва, що можуть поставити людину на найвищий щабель пошани: одне — мистецтво полководця, друге — мистецтво виразного оратора (Цицерон).

Коло мого двору дві тополі. Коло мого двору дві журби (Нар. тв.).

Іменники, що мають тільки множину (множинні)

✵ Назви конкретних предметів парної або симетричної будови: ножиці, двері, сани, ковзани, ночви. штани, окуляри, ворота, терези, вила, граблі, лапки, куранти.

✵ Речовинні: вершки, макарони, дріжджі, консерви, парфуми, ліки.

✵ Назви сукупності людей і предметів (збірні): діти, гроші, копалини, надра.

✵ Назви часових понять, обрядів, процесів: роковини, канікули, заручини, хрестини, входини, іменини, обжинки, приморозки, сутінки, заробітки, походеньки.

✵ Назви ігор: шахи, шашки, піжмурки.

✵ Назви абстрактних понять (із суфіксом -ощ-): заздрощі, ревнощі, хвастощі, лінощі, прикрощі, пахощі.

✵ Деякі власні назви: Чернівці, Черкаси, Суми, Бортничі, Жовті Води, Афіни, Карпати, Альпи, Піренеї, Кордильєри. Іменники такого типу в сучасній українській мові майже не утворюються. Досить часто вживаються множинні іменники прикметникового походження: зернові, бобові, озимі, цитрусові.

Значення числа в невідмінюваних іменниках виражається синтаксично — у закінченнях сполучуваних з ними слів: нове кашне — нові кашне; ввічливий рантьє — ввічливі рантьє.