Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Орфографія
§ 25. Спрощення приголосних

При словотворенні та словозміні іноді виникає збіг кількох приголосних, що утруднює вимову. Тоді один з приголосних, найчастіше середній, випадає, тобто відбувається спрощення в групах приголосних.

Це явище зумовлене милозвучністю української мови.

Вимова = написання

Найчастіше спрощення відбувається в таких групах приголосних:

ждн —- жн: тиждень — тижня, кожний (з давнього кождъный );

здн — зн: виїзд — виїзний;

стн — сн: совість — совісний, радість — радісний;

стл — сл: щастя — щасливий,

стелити — слати (з давнього стьлати).

Винятки!

Кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, зап'ястний, шістнадцять; баластний, форпостний, компостний, контрастний (слова .іншомовного походження).

Спрощення може відбуватися і в таких групах приголосних:

слн — сн: ремесло — ремісник;

лнц — нц: сонце (від сълньце, пор.: рос. солнце);

рдц — рц: серденько — серце;

стц — сц: місце (від мъстьце);

зкн — зн: брязкіт — брязнути (у дієсловах перед суфіксом -ну);

скн — сн: тиск— тиснути.

Винятки!

Випускний, пропускний, рискнути (і ризикнути), скнара, тоскно, скніти і похідних.

Вимова ≠ написання

Проте є ряд слів, у яких спрощення відбувається лише в усному мовленні, але на письмі не передається.

Спрощення відбувається лише у вимові

1.У прикметниках, утворених від слів іншомовного походження з основою на т, д: студент — студент +ський; турист — турист + ський; депутат — депутат + ський; Закарпаття — закарпат + ський; Ужгород — ужгород + ський.

2. У числівниках і похідних від них словах: шістнадцять [ш’існа́ц':ат], шістдесят [ш’ісде^иса́т], шістсот [ш’іс:о́т].

3. У давальному й місцевому відмінках однини іменників жіночого роду І відміни: журналістка — журналістці; аспірантка — аспірантці; піаністка — піаністці.

Проаналізуйте, чому так пишемо

Щасливий — пестливий: свиснути — пискнути: пристрасний — парламентський; улесливий — хвастливий: захисник — випускник.