Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Орфографія
§ 17. Вживання апострофа

Апостроф — надрядковий графічний знак, що не позначає жодного звука, а вживається в українському письмі для передачі роздільної вимови твердих приголосних перед наступними йотованими голосними я, ю, є, ї, що позначають два звуки: [ja], [jy], [je], [ji].

Апостроф ставимо:

В українських словах:

1. Після губних б, п, в, м, ф перед йотованими я, ю, є, ї («мавпа Буф» ): здоров’я, люб’язність, жираф’ячий, в’ється, солов'ї, м’який, дев’ятсот.

2. Після р у кінці складу, якщо у вимові чується звук [j]: Мар’яна, подвір'я, сузір’я, міжгір’я, матір’ю, пір’їна, на узгір’ї.

3. Після префіксів, які закінчуються на приголосний: під’їзд, без’ядерний, від'їжджати, перед’ювілейний, об’єднання, возз’єднання, роз’яснити, але: безініціативний, розучити, зекономити.

4. Після першої частини складних і складноскорочених слів, що закінчується на приголосний: трьох’ярусний, дит’ясла, пан’європейський, Мін’юст; пів’яблука, пів’юрти, пів’ємності, пів'ідальні, але: півдня, півапельсина, пів-Африки, пів-Я понії.

5. Після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’янович, Лук’яненко, Лук'янчук. Лук'янець, Лук’яниця.

У словах іншомовного походження:

1. Після:

✵ губних б, п, м, в, ф;

✵ шиплячих ж, ч, ш;

✵ задньоязикових к, х;

✵ гортанного г

перед я, ю, є, ї (якщо у вимові чується звук [j]): комп’ютер, прем’єр, миш’як, п’єдестал, інтерв’ю, Руж’є, Х’юс тон, Монтеск’е.

2. Після р у кінці складу: інтер’єр, бар'єр, кар’єра, Фур'є.

3. Після префіксів, що закінчуються на приголосний: ад'ютант, кон’юнктура, ін’єкція, кон’юнктивіт.

4. Після скороченої частки де- (д’) та частки о у прізвищах: О’Кейсі, О'Генрі, Жанна Д’Арк, Д’Артаньян.

Апостроф не ставимо:

В українських словах:

1. Після губних б, п, м, в, ф, якщо перед ними стоїть приголосний (крім р), що належить до кореня слово: свято, мавпячий, духмяний, різдвяний, тьмяний, різьбяр, медвяний, рутвяний, дзвякнути, але: арф’яр, черв’як, верб’я, верф ю; підв’язати, зв’язок, розм’якнути, розп’ясти.

2. Після р на початку складу, якщо йотовані позначають його м’якість [р’]: зоря, рясний, рядок, крючок, гарячий, порятунок, бряжчати.

3. Перед буквосполученням йо: серйозний, курйозний; Воробйов, Муравйов, Соловйов.

У словах іншомовного походження:

1. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х перед я, ю, є, що позначають м’якість (пом’якшення) попереднього приголосного: бюджет, бюро, бювет, гравюра, комюніке, пюре, кювет, фюзеляж, Барбюс, Мюнхен.

Запам’ятайте!

В'ячеслав, Вяземський, В'яльцева, Румянцева, Прокоф'єв, Стеф'юк, але: Рєпін, Рязань, Брюссель.

Порівняйте!

В'ячеслав але Святослав

зв'язковий але святковий

торф'яний але духмяний

пів'ями але пів-Ялти

бур'ян але буряк

сузір'я але серйозний

солов'ї але Соловйов

інтерв'ю але гравюра