Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Синтаксис. Пунктуація
Пряма і непряма мова
§ 155. Непряма мова

Чуже висловлювання, передане з дотриманням лише змісту без збереження форми та інтонації, називають непрямою мовою.

Речення з прямою мовою:

Великий вітчизняний педагог В. Сухомлинський писав: «Що найголовніше було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей».

Та ж думка з непрямою мовою:

Великий вітчизняний педагог Василь Сухомлинський стверджував, що найголовнішим у його житті була любов до дітей.

Коли чуже повідомлення передають від імені оповідача, тобто непрямою мовою, то слова автора роблять головним реченням, а пряму мову підрядним, яке приєднується до головної частини сполучниками що, щоб, ніби чи сполучними словами хто, що, який, чий, котрий, де, як, коли тощо.

Способи заміни прямої мови непрямою

Замінюючи пряму мову непрямою, треба пам’ятати:

1. У непрямій мові змінюють особу займенників і дієслів відповідно до особи, від імені якої тепер передається чуже висловлювання (займенники й дієслівні форми 1-ої та 2-ої особи (я, ти, ми, ви) замінюються формами 3-ої особи (він, во на, воно, вони )):

Василь Сухомлинський, звертаючись до школяра, наголошував: «Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і вимагати її від себе». — Василь Сухомлинський у звертанні до школяра наголошував, що хоча б над ним було сто вчителів — вони будуть безсилі, якщо він сам не зможе змусити себе до праці і не вимагатиме її від себе.

2. У реченнях з непрямою мовою займенники й прислівники стають сполучними словами, а питальні частки — сполучниками:

Учитель запитав: «Хто поїде на екскурсію?» — Учитель запитав, хто поїде на екскурсію.

Учитель запитав: «Поїдете на екскурсію?» — Учитель запитав, чи поїдемо на екскурсію.

Питання, передане прямою мовою, — пряме питання, а непрямою — непряме питання. Зверніть увагу, що після непрямого питання в кінці речення ставимо крапку, а не знак питання:

«Чи є що золота дорожче на землі?» — у мудреця спитали люди. (М. Познанська) — У мудреця спи тали люди, чи є що на землі дорожче від золота.

3. Непряма мова точно не відтворює чужої мови, а передає її лише загальний зміст. Тому такі елементи живого розмовного мовлення, ЯК вигуки, вставні слова, частки взагалі не входять до прямої мови, а звертання або опускають, або роблять підметами чи додатками:

«Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає?» — в неньки спитала дитина (Леся Українка). — Дитина спитала в неньки, чи кожна пташина у вирій на зиму літає. Мене навчала мати ще колись: «Як виростеш, моя мала дитино, то мудрим будь і мужнім будь в житті» (А. Малишко). — Ще в дитинстві мене навчала мати, як виросту, бути мудрим і мужнім у житті.

4. Якщо пряма мова складається з кількох речень, то при заміні її непрямою утворюється багатокомпонентне складне речення:

Василь Сухомлинський ще в 60-ті роки з тривогою відзначав: «Мене непокоїть думка про моторошно прикрий розрив між освітою й ви хованням, знаннями й вихованістю. «Знання без виховання — це меч у руках божевільного». Ці слова Менделєєва я б написав вели ними літерами і повісив би кожній школі на найвиднішому місці». — Василь Сухомлинський ще в 60-ті роки з тривогою відзначає, що його непокоїть думка про моторошно прикрий розрив між освітою й вихованням, знаннями й вихованістю. Слова Менделєєва про те, що знання без виховання — це меч у руках божевільного, він написав би великими літерами і повісив би в кожній школі на най- виднішому місці.

5. Іноді речення з прямою мовою при заміні непрямою стає простим:

«Спасибі тобі за красиву легенду», — сказав я дівчині (Т.Масенко). — Я подякував дівчині за красиву легенду.

Примітка. Бувають випадки, коли пряму мову недоцільно замінювати непрямою, бо при цьому спотворюється смисл сказаного. Наприклад:

У полі могила з вітром говорила: «Повій, вітре буйнесенький, щоб я не чорніла... Щоб по мені трава росла та ще й зеленіла» (Нар. тв.).

Порівняйте!

Різні способи передачі прямої мови непрямою: «Геній — це один процент натхнення і дев'яносто дев'ять процентів поту», — наполегливо наголошував учений Томас Едісон. — На думку вченого Томаса Едісона, геній — це один процент натхнення і дев'яносто дев’ять процентів поту. — Учений Томас Едісон наполегливо наголошував, що геній — це один процент натхнення і дев'яносто дев'ять процентів поту. — «Геній — це один процент натхнення і дев'яносто дев’ять процентів поту» (Т. Едісон).

Невласне пряма мова

Невласне пряма мова — це т. зв. внутрішнє мовлення, яке передає автор думками свого літературного героя. Невласне пряма мова, або вільна непряма мова, розділовими знаками (лапками) не виділяється. Наприклад:

Махно цікавий слухати такі історії. Не густо зустрінеш у житті таких Яворницьких! Затятий, видно, дід! Воскрешає славу минулих віків, задля неї живе, всьому світові поклав розповісти про лицарів козацької республіки. Цілі томи про ту козаччину понаписував, всі перекази про запорозьких чаклунів-характерників позбирав, і сам став як характерник. Нічого, кажуть, не боїться... І самою поставою, кремезністю, вусами — живий запорожець!

І на Махна в сумовитім роздумі дививсь [Яворницький]. Ти люди- на-легенда, чому ж діла твої чорні? Чому жадоба руйнацтва така дужа, така могутня в тобі? Чи світ іде до того? До того, що на сцену виступають тільки двоє — Руйнач і Будівник... Але знати б тобі: зайнятий руйнуванням неминуче деградує... (О. Гончар).