Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Вигук
§ 122. Класифікація вигуків

Групи вигуків за значенням

За значенням вигуки поділяються на чотири розряди:

Емоційні вигуки — виражають почуття й переживання мовця (страх, подив, іронію, гнів, обурення, зневагу, радість, задоволення): О! Ой! Ох! Ах! Ех! Ого! Еге! Ух! Гм!

Іч! Фу! Овва! Жах! Ой лишенько! Ура! Боже мій! От тобі й на!

Спонукальні (волевиявлення) — виражають спонукання до певної дії (наказ, заклик, сигнал, спонукання До мовчання чи згоди, спонукання тварин): Гей! Агов! Геть! Марш! Годі! Алло! Цить! Ш ш! Киш! Фас! Киць-киць! Ціп-ціп! На-на-на! Тю-тю-тю! Вйо! Тпру! Айда! Тсс!

Слова ввічливості (мовний етикет) — привітання, подяка, вибачення, прощання, побажання тощо: Добрий день! Привіт! До побачення/ На добраніч! Спасибі! Дякую! Вибачте! Будь ласка! Перепрошую! На все добре! Прошу!

Звуконаслідувальні слова — не виражають ні почуттів, ні емоцій, ні волевиявлень, а лише відтворюють звуки, які трапляються в живій і неживій природі:

Няв-няв! Гав-гав! Му-у-у! Бе-е-е! Цвірінь-цвірінь! Кукуріку! Хрясь! Бом! Дзень-дзень! Хлюп-хлюп! Кап-кап! Гуп-гуп! Шу-шу!

«Кру-кру!» — лунає поклик журавлів,

І слід по них в німому небі тане.

М. Нагнибіда.

Ов-ов-ов!.. — одзиваються збуджені гори... Га-га-га, — повторюють у тривозі далекі верхи (М. Коцюбинський ).

Каштани падають на брук:

Тук-тук, тук-тук.

М. Ткач.

В небі місяць сяє мрійно.

Тихі верби шу-шу-шу.

Д. Білоус.

Поділ вигуків за структурою і походженням

За структурою і походженням вигуки поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні).

Первинні вигуки дуже давні за походженням і складаються з одного звука (О! А! Е!), двох і більше (Ох! Ай! Ех: Ба! Ого! Гей! Ану! Нумо! Гов! Пхе! Овва!).

Залежно від змісту та мовної ситуації вигуки можуть подвоюватися, потроюватися, ускладнюватися частками або іншими вигуками: М-м-у-у-у! Ой-ой-ой! Ха-ха-ха! Фрраз!

Вторинні вигуки (похідні) — утворилися з повнозначних слів та словосполучень і поділяються на такі групи:

1. Іменникового походження: Слава! Мамочко! Горе! Леле! Жах!

2. Дієслівного походження: Бач! Цур! Диви! Бувай! Прошу! Даруйте! Рятуйте!

3. Займенникового походження: Так! Отаке! Тсс!

4. Сполучення кількох частин мови (вигукові фразеологізми): Мати рідна! Господи милосердний! Боронь Боже! Оце так! Щоб йому! Ось воно що! Хай йому грець! От тобі й маєш! Здоровенькі були!