Українська мова - Новий довідник - М. Радишевська 2008

Морфологія
Дієслово
§ 110. Дієприслівник як форма дієслова

Дієприслівник — це особлива незмінювана форма дієслова, яка називає додаткову дію (чи стан), що супроводжує названу присудком головну дію (чи стан).

Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? (недоконаннй вид), що зробивши? (доконаний вид):

Кожна людина, перебувши час цвітіння, починає збирати келих своєї мудрості (В. Винниченко).

Так шкода кожної хвилини.

Що порошинкою пролине

І зникне в прірві забуття.

Лишивши жаль і каяття.

Олександр Олесь.

Не псуйте дні, шукаючи життя, але живіть палаючи, і вас не скорить забуття землі (С. Горлач).

Зверніть увагу, що дія, названа дієсловом-присудком і дієприслівником, завжди виконується одним і тим самим діячем, який називає підмет.

Тому стилістично неправильними є такі конструкції з дієприслівниковими зворотами:

Прочитавши поему Т. Шевченка «Наймичка», мене схвилювала доля матері Ганни.

Підійшовши до пам'ятника Тарасові Шевченку, мене вразила його монументальність.

Познайомившись з ілюстраціями І. Марчука до творів Т. Шевченка, ми зустрілися з самим художником. Дієприслівник поєднує в собі ознаки дієслова і прислівника.

Ознаки дієслова

1. Має спільну з дієсловами основу й лексичне значення : співати — співаючи, намалювати — намалювавши, усміхнутись — усміхнувшись.

2. Зберігає вид того дієслова, від якого утворений:

✵ доконаний (що зробивши?): зібравши, під'їхавши, пожартувавши, схилившись;

✵ недоконаний (що роблячи?): сидячи, несучи, дихаючи, творячи, заплітаючись.

3. Буває перехідним або неперехідним: зустрічаючи, запалюючи (кого? що?) друга, вогнище — перехідні; сидівши, задумавшись — неперехідні.

4. Може мати залежні слова: зібравши студентів, працюючи з ними.

Ознаки прислівника

1. Незмінна форма.

2. Виконує найчастіше роль обставини (способу дії, часу, причини, мети, умови):

Не спитавши броду, не лізь у воду — обставина умови.

3. Дієприслівник разом із залежними словами утворює дієприслівниковий зворот, який у реченні виступає обставиною. На письмі виділяється комами, а у вимові — інтонацією:

Гори, розлігшись під небом високим,

Сонцю підклали паруючу спину.

Вітер притомлений, взявшись у боки,

Спочити присів на стареньку ялину.

К. Мандрик.

Творення дієприслівників

Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи, -ючи (для дієслів І дієвідміни) -ачи, -ячи (для дієслів II дієвідміни): оживляють — оживляючи; призначають — призначаючи; везуть — везучи; кажуть — кажучи; садять — садячи; косять — косячи; бачать — бачачи; біжать — біжачи;

Щастя — не знати спокою,

в далі йдучи невідомі.

О. Підсуха.

Той сіє збіжжя зимове і яре,

Той сіє зорі, сходячи на хмари.

Д. Павличко.

Дієприслівники доконаного виду

утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса -ши (якщо основа закінчується на приголосний) і -виш (якщо основа закінчується на голосний): зробити — зробивши; написати — написавши; почекати — почекавши; принести — принісши; привезти — привізши; обпекти — обпікши.

Запрягши сонце до теліги,

Назустріч виїду весні.

Б.-І. Антонич.

Навшпиньки підійшов вечір, засвітив зорі, послав на травах тумани і, на уста поклавши палець, ліг (Д. Тичина).

Дієприслівники доконаного і недоконаного виду можуть утворюватися від дієслів з постфіксом -ся (сь): замилуватися — замилувавшись; хвилюватися — хвилюючись; задуматися — задумавшись; усміхатися — усміхаючись.

В туман загорнувшись, далекі тополі

В душі вигравають мінорную гаму.

П. Тичина.

Сплітаючись гіллям,

Стоять дуби зелені, свіжолисті,

Од квітів ллються пахощі струмисті.

М. Рильський.

Правопис дієприслівників

1. У дієприслівниках недоконаного виду в суфіксі завжди пишемо и (-учи, -ючи, -ачи, -ячи), на відміну від дієприкметників, які мають закінчення називного відмінка множини —і: відповідаючи на питання, скиглить літаючи, тікав ревучи; сяючі обличчя, літаючі моделі, ревучі мотори, палаючі промені.

2. Частку не з дієприслівниками завжди пишемо окремо, крім тих, що без не не вживаються (як і дієслова): нехтуючи, ненавидячи, нездужаючи, неволячи;

у дієслівному префіксі недо-, який указує на неповноту дії: недобачаючи, недочуваючи, недоїдаючи;

А зорі падають і гаснуть.

Не долетівши до землі.

Невже і я отак завчасно

Впаду, погасну, промину.

До душ людських не докричавшись.

Їх не розкривши таїну?

Б. Мозолевський.

У тих випадках, коли дієприслівники втрачають здатність керувати залежними словами, вони переходять у прислівники. Таке явище називають адвербіалізацією.

Порівняймо:

Читати книжку, лежачи на дивані.

Читати книжку лежачи.

У першому реченні лежачи — дієприслівник, тому що при ньому є залежне слово на дивані. У другому реченні лежачи — прислівник, бо при ньому немає залежних слів.

Найчастіше адвербіалізуються дієприслівники теперішнього часу недоконаного виду:

Він плакав стоячи.

Співають ідучи дівчата.

Раділи встаючи люди.

Прислівники дієприслівникового походження, як правило, стоять після означуваного дієслова-присудка і на письмі не відокремлюються комами.