Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010
ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ
Позначення звуків мовлення на письмі
Вимова звуків, що позначаються буквами ґ і г
У переважній більшості слів української мови вживається літера г, що позначає дзвінкий гортанний звук [г]: говорити, погода, гоління, гуркіт. Літера ґуживається в словах значно рідше. Вона передає на письмі задньоротовий зімкнений (проривний) приголосний звук [ґ], властивий обмеженій кількості власне українських і давно запозичених слів на зразок: аґрус, ґава, ґазда, ґанок, ґандж, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґогель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, джиґун, дзиґа, дзиґлик, прізвища Ґалаґан, Ґудзь.
Звуки [г] і [ґ] легко розрізняються на слух: [г ] — звук щілинний, під час його вимови мовні органи не змикаються, він вимовляється глухіше, а звук [ґ] — зімкнений, дзвінкіший.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 30/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.