Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

ЛЕКСИКА

Омоніми

Омоніми (від грецького homos — “однаковий” і onyma — “ім’я”) — це слова, однакові за звучанням і написанням, але зовсім різні за лексичним значенням.

Наприклад: ключ — предмет для замикання та відмикання замків і ключ — джерело; пара — фізичний стан води і пара — кількість; мул — тварина і мул (у річці); доривати (закінчувати щось рити) — доривати (закінчувати щось рвати).

Слід розрізняти омоніми і багатозначні слова. У багатозначних словах значення пов’язані між собою, вони належать одному слову. Омоніми — різні слова, у значеннях яких немає нічого спільного. У тлумачних словниках омоніми наводяться як різні слова (пишуться кілька разів), а багатозначні — у вигляді одного слова з переліком значень.

У мові виділяється група неповних омонімів. До них належать омоформи, омографита омофони.

Омоформи — це слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі. Наприклад: три — числівник у формі називного відмінка, три — дієслово в наказовому способі; шию — іменник у знахідному відмінку однини, шию — дієслово в теперішньому часі. При зміні граматичних форм омонімічність цих слів зникає.

Омофони — це слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному: мене (займенник) - мине (дієслово); кленок (від клен - вид дерева) - клинок (зменшена форма від клин); орел (птах) - Орел (місто).

Омографи — це омоніми, що пишуться однаково, але мають різні наголоси: мука ٰ — му ٰ ка, мала ٰ (прикметник) — ма ٰ ла (дієслово), при ٰ клад — прикла ٰ д (у гвинтівці).

Омоформи вживаються в художній літературі й народній творчості для образної передачі думок і почуттів. Думи мої, думи мої, квіти мої, діти! Виростав вас, доглядав вас — де ж мені вас діти? (Т. Шевченко). Ой піду я в чисте поле, там дівчина просо поле (Народна творчість).

Омофони та омоформи використовуються для створення каламбурів. З бузини упав незграба і радіє, що не з граба. Мама каже: “Глянуть любо на твою роботу, Любо!» Песик шишку з лісу ніс і подряпав нею ніс (В. Плотников).