Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ

Складнопідрядне речення

Вказівні (співвідносні) слова у складнопідрядному реченні

Досить часто в головних частинах складнопідрядних речень уживаються так звані вказівні, або співвідносні, слова, які пояснюються підрядною частиною. Найпоширенішими з них є вказівні займенники той, такий. Рідше в ролі вказівних слів можуть уживатися означальні займенники все, всякий, кожен. Вказівними можуть бути також займенникові прислівники там, туди, звідти, доти, так, стільки, настільки.

Вказівним словам у підрядній частині відповідають сполучники і сполучні слова, з якими вони утворюють своєрідні пари (граматичні комплекси): той - хто, той - що, той - чий, такий - який, все - що, кожен - хто; туди - куди, там - де, тоді - коли, доти - доки, звідки - звідти, так - як, стільки - скілький под. Хто мовчить, той двох навчить. Чия земля, того й хліб. Який татко, таке й дитятко. Не все, що жовте,— золото. Там криниця, де вербиця. Тоді сусід добрий, коли мішок повний. Доки є земелька, доти й розум в Омелька. Як робить, так і родить. Скільки світа, стільки й дива (Народна творчість).

Вказівні слова є членами речення головної частини, й часто складнопідрядні речення без них не можуть бути побудовані. Наприклад: Який цар, такий і люд. Хто добре працює, тому й щастить. Чий берег, того й вода. Стільки смутку, скільки й радості (Народна творчість).

Зверніть увагу!

1. Не слід плутати вказівні слова з парними сполучниками коли ... то, коли б ... то, як ... то, якби ... то й под., у яких другий компонент, як і вказівні слова, знаходиться в головній частині, але членом речення не буває, оскільки входить до складу сполучника й не відповідає на питання. Наприклад: Коли сієш густо, то не буде пусто. Коли б не бас, то свині б пас. Як не гріє дух, то не гріє і кожух. Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю (Народна творчість).

2. Якщо підрядна частина пояснює головну в цілому, то вказівне слово зливається з підрядним сполучником і стає частиною складеного сполучника ( тому що, через те що, завдяки тому що, незважаючи на те що, після того як і под.). З Андрієм вона рідко й стрічалась, через те що він ходив лише на нічну зміну, а вдень спав (М. Коцюбинський). Захопивши й собі одну гармату, він поскакав просто на верескливий шум танка, тому що самого танка все ще не було видно (П. Панч).