Довідник з української мови - Дудка О. О. 2010

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ

Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі

Правила вживання м’якого знака

1. М’який знак ( ь) пишеться в українських словах:

а) після букв на позначення м’яких [д’], [т’], [з’], [с’], [͡д͡з’], [ц], [л’], [н’], що закінчують склад: заздалегідь, нежить, мазь, просьба, ґедзь, місяць, сіль, промінь;

б) після букв на позначення м’яких приголосних перед о в середині складу: третьокласниця, учотирьох, льох;

в) у суфіксові -ськ- (-зьк-, -цьк-): учнівський, запорізький, козацький, але баский, боязкий, різкий, в’язкий, ковзкий, плаский ( зк, ск не суфікси);

г) у суфіксах - еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк: синенький, дівчинонька, малесенький, білісінький, малюсінький;

ґ) у сполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч-, -сьч-, утворених від -льк-, -ньк-, -ськ-: ляльці, ляльчин (лялька); доньці, доньчин (донька); Онисьці (Ониська);

д) після л перед буквами на позначення приголосних відповідно до м’якої вимови: більший, пральня, учительство, але білка - білці, білченя ( лц, лч походять від лк);

е) у 3-й особі однини і множини дійсного та у 2-й особі множини наказового способів дієслів: ро ٰ бить, ро ٰ блять, робі ٰ ть, диви ٰ ться, ди ٰ вляться, диві ٰ ться.

2. М’який знак пишеться в іншомовних словах:

а) після д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, якими позначаються два звуки: мільярд, Ньютон, гондольєр, в ескадрильї, але малярія, ревю, резюме, нюанс ( я,ю позначають звуки [а], [у] і пом’якшення попередніх приголосних);

б) після л, н перед йо: медальйон, сеньйорита;

в) відповідно до вимови після л, н перед буквами на позначення приголосних, а також у кінці слова: мольберт, Тянь-Шань (але алгоритм, шиншила), акварель, герань, (але ритуал, бутон).

3. М’який знак не пишеться:

а) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, щ, г, к, х: дріб, степ, кров, сім, верф, ріжте, піч, робиш, дощ, нігті;

б) після нперед ж, ч, ш, щ і суфіксами -ств-, -ськ-: інжир, кінчик, менший, інший, панщина, громадянство, уманський, велетенський, цвірінчати, але бриньчати;

в) після р у кінці складу: перевірте, Харків, серйозний, гіркий, але М. Горький;

г) після букв, що позначають м’які приголосні, крім л, якщо за ними йдуть інші букви на позначення м’яких приголосних: свято, сміх, сьогодні, щастя, пізнє, танцювати, гордість, але різьбяр, тьмяний і похідні від них, бо різьба, тьма ;

ґ) між буквами, що позначають подвоєні (подовжені) м’які приголосні: віддячити, осінній, заміжжя, свавілля;

д) у сполученнях -лч-, -лщ-, -нч-, -нц-, -сц-, -сч-, утворених від -лк-, -нк-, -ск-: галченя (галка), балці (балка), дитинчин, дитинці (дитинка), Парасці, Парасчин (Параска).