Ділова українська мова - І.М. Плотницька 2008

Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах

4.3. Частка


Частка - службова частина мови, яка надає словам чи реченням певного смислового й емоційного відтінку і служить засобом творення слів.

За значенням і функціями частки поділяються на такі групи:


частки, що надають смислового відтінку

модальні

формотворчі

словотворчі

вказівні: оце, ось та ін.

стверджувальні: так, аякже та ін.

хай, нехай, най, як, що, би, б

будь-, -небудь, казна-, хтозна-, аби-, де-, -сь, не-, ні-, би, б, же, ж

означальні: справді, точно, якраз, саме, власне

заперечні: ні, ані

обмежувальні: лише, тільки, хоч, хоча б, навіть, уже, таки

спонукальні: хай, нехай, давай

підсилювальні: аж, навіть, таки

питальні: невже, чи, хіба


власне модальні: чи, навряд, мовби, ніби, нібито

Переклад словосполучень з російської мови на українську

более-менее  більш-менш

в другой раз  іншим разом

в конце концов  врешті-решт

вместе с тем  разом з тим

в общих чертах  у загальних рисах

во время  під час

в последнее время останнім часом

в случае  у разі

в соответствии  згідно з

в течение  протягом, впродовж (упродовж)

в частности  зокрема

в честь  на честь

иначе говоря  інакше кажучи

короче говоря  кількома словами, коротше кажучи

кроме того  крім того

к сожалению  на жаль

кстати   до речі

к тому же  до того ж

между прочим  між іншим

пожалуйста  будь(те) ласка(вий, ва, ві)

по поводу  з приводу

правду говоря  щоправда, правду кажучи

при случае  при нагоді

своевременно  на часі, своєчасно

со временем  згодом, з часом

согласно  згідно з





Перша публікація: 01/01/2008

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.