Підручник Алгебра і початки аналізу 10 клас (профільний рівень) - А. Г. Мерзляк - Гімназія 2018 рік
§2 СТЕПЕНЕВА ФУНКЦIЯ
6. Степінь з раціональним показником та його властивості
Нагадаємо означення степеня з натуральним показником:

Ви знаєте, що степінь з натуральним показником має такі властивості:

Пізніше ви ознайомилися з означеннями степеня з нульовим показником і степеня із цілим від’ємним показником:

Ці означення дуже вдалі: при такому підході всі п’ять властивостей степеня з натуральним показником залишилися справедливими й для степеня із цілим показником.
Введемо поняття степеня з дробовим показником, тобто степеня аr, показник якого є раціональним числом виду r =
, де m ∈ ℤ, n ∈ ℕ, n > 1. Бажано зробити це так, щоб степеню з дробовим показником залишилися притаманними всі властивості степеня із цілим показником. Підказкою для потрібного означення може слугувати такий приклад.
Позначимо через х шукане значення степеня ![]()
Ураховуючи властивість (аm)n = аmn, можна записати:
![]()
Отже, х — це
кубічний корінь із числа 22, тобто ![]()
Таким чином, ![]()
Ці міркування підказують, що доцільно прийняти таке означення.
Означення. Степенем додатного числа а з раціональним показником г, поданим у вигляді
, де m ∈ ℤ, n ∈ ℕ, n > 1, називають число
тобто

Наприклад,
![]()
Зауважимо, що значення степеня аr, де r — раціональне число, не залежить від того, у вигляді якого дробу подано число r. Це можна показати, використовуючи рівності
![]()
Степінь з основою, яка дорівнює нулю, означають тільки для додатного раціонального показника.
Означення.
де m ∈ ℕ, n ∈ ℕ.
Звертаємо увагу, що, наприклад, запис
не має змісту.
Наголосимо, що в означеннях не йдеться про степінь
для а < 0, наприклад, вираз
залишився невизначеним. Разом з тим вираз
має зміст. Виникає природне запитання: чому б не вважати, що ![]()
Покажемо, що така домовленість призвела б до суперечності:
![]()
Отримали, що від’ємне число
дорівнює додатному числу ![]()
Функцію, яку можна задати формулою у = xr, r ∈ ℚ називають степеневою функцією з раціональним показником.
Якщо нескоротний дріб
, m ∈ ℤ, n ∈ ℕ, n > 1, є додатним числом, то областю визначення функції
є проміжок [0; +∞); а якщо цей дріб — від’ємне число, то проміжок (0; +∞).
Функція
k ∈ ℕ, нічим не відрізняється від функції ![]()
Функції
і
k ∈ ℕ, мають різні області визначення. Так, на проміжку [0; +∞) обидві ці функції збігаються, але на проміжку (-∞) визначена лише функція ![]()
На рисунку 6.1 зображено графіки функцій
![]()

Рис. 6.1
Покажемо, що властивості степеня із цілим показником залишаються справедливими й для степеня з довільним раціональним показником.
Теорема 6.1 (добуток степенів). Для будь-якого а > 0 і будь-яких раціональних чисел р і а виконується рівність
![]()
Доведення. Запишемо раціональні числа р і q у вигляді дробів з однаковими знаменниками:
![]()
де m ∈ ℤ, k ∈ ℤ n ∈ ℕ, n > 1.
Маємо:

Наслідок. Для будь-якого а >0 і будь-якого раціонального числа р виконується рівність

Доведення. Застосовуючи теорему 6.1, запишемо: а-р ∙ ар = а-р+р = а0 = 1. Звідси ![]()
Теорема 6.2 (частка степенів). Для будь-якого а > 0 та будь-яких раціональних чисел р і q виконується рівність
![]()
Доведення. Застосовуючи теорему 6.1, запишемо: аq ∙ ap-q = aq + p-q = ар. Звідси ap-q = ар : aq.
Теорема 6.3 (степінь степеня). Для будь-якого а > 0 та будь-яких раціональних чисел р і q виконується рівність
![]()
Доведення. Нехай р =
, m ∈ ℤ, n ∈ ℕ, n >1, і q =
, s ∈ ℤ, k ∈ ℕ, k > 1. Маємо:
![]()
![]()
Теорема 6.4 (степінь добутку та степінь частки). Для будь-яких а > 0 і b > 0 та будь-якого раціонального числа р виконуються рівності:

Доведіть цю теорему самостійно.
ПРИКЛАД 1 Побудуйте графік функції
![]()
Розв’язання. Областю визначення функції f є множина (0; +∞). Дану функцію можна задати такими умовами: f(x) = x, D(f) = (0; +∞). Графік функції зображено на рисунку 6.2.
Розглянемо приклади, у яких виконуються тотожні перетворення виразів, що містять степені з раціональним показником.

Рис. 6.2
ПРИКЛАД 2 Скоротіть дріб:

Розв’язання. 1) Розклавши чисельник і знаменник дробу на множники, отримуємо:

2) Маємо:

ВПРАВИ
6.1. Знайдіть значення виразу:
![]()
6.2. Чому дорівнює значення виразу:

6.3. Знайдіть область визначення функції:
![]()
6.4. Знайдіть область визначення функції:
![]()
6.5. Знайдіть значення виразу:
![]()
6.6. Чому дорівнює значення виразу:

6.7. Відомо, що а — додатне число. Подайте а у вигляді:
1) куба; 2) восьмого степеня.
6.8. Відомо, що b — додатне число. Подайте у вигляді куба вираз:
![]()
6.9. Розкрийте дужки:

6.10. Розкрийте дужки:

6.11. Скоротіть дріб:

6.12. Скоротіть дріб:

6.13. При яких значеннях а виконується рівність:
![]()
6.14. Побудуйте графік функції:
![]()
6.15. Обчисліть значення виразу:

6.16. Знайдіть значення виразу:

6.17. Розв’яжіть рівняння:
![]()
6.18. Розв’яжіть рівняння:
![]()
6.19. Доведіть тотожність:

6.20. Доведіть тотожність:

6.21. Спростіть вираз:

6.22. Спростіть вираз

6.23. Обчисліть добуток
якщо ![]()
6.24. Обчисліть добуток
якщо ![]()
6.25. Спростіть вираз ![]()
6.26. Спростіть вираз![]()
6.27. Спростіть вираз ![]()
Перша публікація: 01/01/2018
Останнє оновлення: 31/12/2023
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.