Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 1 - 2015

ІМЕННИК

СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ІМЕННИКА

Вправа 112. Прочитайте текст про відмінки іменників. Перекажіть його, проілюструвавши власними прикладами. Назвіть питання кожного відмінка.

Усі відмінки творять значеннєві дива в реченні. Називний відмінок сам виражає граматичне значення. Адже він — основний відмінок. Якщо основний відмінок, то доводиться йому показувати іншим відмінкам приклад у праці.

В українській мові є гордовиті відмінки. Не бажають допомоги прийменників. Виконують граматичну працю в реченні самі. Виконують сумлінно й постійно. Це називний і кличний відмінки.

Серед відмінків є чемпіони. Абсолютний чемпіон за кількістю прийменників — родовий відмінок. Однак він не завжди потребує допомоги прийменників. В основних для нього функціях прийменники не вживаються. Ось, приміром, сильно почуває себе родовий відмінок у значеннях діяча або додатка при віддієслівних іменниках. Не знає він конкуренції прийменників й у функції прямого додатка при дієсловах. Так що на основній своїй ділянці родовий відмінок стоїть непохитно.

Наймолодший за віком прийменниковий відмінок — давальний. Він, як повне енергії й завзяття лошатко, так і хоче побрикати по всіх реченнях. Знахідний відмінок може протистояти прийменникам не скрізь. Він не хоче поступатися перед прийменниками в основному для нього значенні прямого об’єкта.

Орудний відмінок все хоче підказати чим «орудувати», яким знаряддям праці, у тій чи іншій галузі.

Місцевий відмінок — найстарший за віком, уже й не може без прийменника пересуватися. Прийменники жаліють його, виконують замість нього роботу. А місцевий подивиться на них і вдячно усміхнеться. А колись місцевий відмінок уживався без прийменників.

Поки вистачало сил. Пізніше не міг сам виражати відмінкових значень. йому на допомогу поспішив прийменник. Поспішив — і залишився назавжди.

Чому ж тоді кличний відмінок не поєднується з прийменниками? Може, він наслідує називний відмінок? Ні! Кличний відмінок часто виражає наші почуття. І їх хочеться висловити самому. Не допускаючи суперників — прийменників (За І. Вихованцем).

► До якого стилю мовлення належить текст? Перекажіть його в іншому стилі.

Вправа 113. Порівняйте вислови. Чи є між ними смислова відмінність? Визначте рід і відмінок іменників.

З’їв яблуко, з’їв яблука; скосив траву, накосив трави; назбирав слив, зібрав сливи; позичив борошно, дав борошна; випив молоко, налив молока.

Вправа 114. Розподіліть іменники на групи за таблицею.

Тесляр, бавовняр, ковзаняр, воротар, різьбяр, ливар, жнивар, буквар, лихвар, дзиґар, книгар, плугатар, володар, звіздар, злидар, орендар, трудар, кобзар, пролетар, секретар, ниткар, квітникар, бляхар, глухар, сухар, вівчар, поштар, ліхтар, плотар, бунтар, ґонтар, казкар, байкар, страйкар, штукар, косар, токар, слюсар, тягар, лікар, пекар, бондар, ледар, аптекар, рицар, поводир, пухир, богатир, Ігор, Лазар, козир, оленяр, зброяр, пісняр, повістяр.

Вправа 115. Прочитайте. Випишіть іменники, розподіливши їх за відмінами. Визначте відмінки.

Слово — це наш бог, і воно має жити вічно, бо разом із мовою умирає і народ.

Стоїмо перед Шевченком, як перед совістю народу. Віки давноминулі й прийдешні, літа далекі й сущі, дні посивілі й молоді поклали глибокі борозни на мудрому чолі й освітили його думою пророцтва. Чоло високе і ясне, мов українське небо, чоло печальне й відкрите, як український степ, чоло роботящого ума й апостольського провидства. А на устах живе тихе слово заповіту, і чути його на цілий світ. І стоятиме це слово на сторожі людини, поки на землі є людство. І житиме його ім’я в наших серцях вічно (За Я. Гояном).

► Поясніть розділові знаки в тексті.

Вправа 116. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання великої літери. Визначте рід і відміну іменників.

Київ!.. Стольний град (З,з)емлі (П,п)олянської... Про тебе летить слава по всьому (П,п)одніпров’ю і (П,п)одунав’ю. Перед тобою хилять горді, свавільні голови вічові гради (Н,н)овгорода та (ІД)льмені, (С,с)моленська, (П,п)олоцька, (Н,н)овгорода-(С,с)іверського, (П,п)ереяслава... Тебе звеличують своїми прокляттями в найліпших храмах (Р,р)омейської (І, i)мперії, до тебе тягнуться слов’яни (Б,б)олгарії, (М,м)оравії, (В,в)арязького (П,п)омор’я... На твою славу й багатства зазіхають орди степовиків.

Але ти навічно вріс у кручі (Д,д)ніпровські і стоїш незрушно, замкнувши Ріку Життя гострими мечами. (Р. Іванченко).

► Зробіть фонетичний розбір виділених слів.

Вправа 117. Запишіть слова у відповідних формах. Перевірте себе за орфографічним словником. Які особливості відмінювання цих іменників?

1. У давальному і місцевому відмінках однини: рука, нога, муха, кожух; бік, річ, книжка, плуг. 2. У давальному відмінку однини: брат, тракторист, секретар, товариш, герой, дуб, день, доказ. 3. У родовому відмінку однини: сон, успіх, актив, з’їзд, гнів, полк, університет, гай, ліс, дощ, сад, Кавказ, Донбас, Алтай.

Вправа 118. Визначте рід, відміну і групу іменників. Запишіть у формі родового відмінка однини, поєднавши з одним із прийменників: без, біля, від, од, до, з, із, за, з-під, з-поміж.

Зброя, квітконіжка, сівба, розсада, протоплазма, фаланга, сім’я, школа, середина, хмара, горниця, горила, вівця, сирота, ілюстрація, міліція, порожнеча, лівша, міхоноша, пума, курка.

Вправа 119. Визначте рід, відміну і групу іменників. Поставте їх у знахідному відмінку однини, поєднавши з одним із прийменників: в, у, з, із, над, по.

Афіша, Азія, Австралія, Камчатка, Скіфія, Ольвія, Троя, саранча, пряжа, попільниця, птиця, телеграма, западня, бібліотека, граматика, галерея, висота, долина, затока, притока, Амазонка.

Вправа 120. Складіть текст із власними назвами в утвореній вами формі.

Вправа 121. Визначте рід, відміну і групу іменників. Запишіть їх у формі родового відмінка однини, вказавши можливі паралельні закінчення. Які особливості відмінювання цих іменників?

1. Агрегат, апарат, агітатор, мороз, сум, майдан, кір, віск, мед, бобер, джейран, гейзер, айсберг, гібрид, елемент, зал, камінь, млин, гай, вишняк, очерет, міст, акт, ніж, барвінок, гектар, бур’ян, пліт, інститут, хор, материк, меридіан, грам, процент, абзац, горб, щавель, вал, вид, рід, десяток, тин, косинус, радіус, спосіб, ромб, сарай, ягуар, гіпопотам, стиль, інструмент, блок, гопак, поршень, алмаз.

2. Крим, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Донецьк, Псел, Кіпр, Миргород, Чернігів, Львів, Тернопіль, Луганськ, Кривий Ріг, Дунай, Дніпро, Київ, Дніпропетровськ.

► Серед наведених загальних назв знайдіть слова іншомовного походження, усно провідміняйте їх в однині і множині.

Вправа 122. Поставте іменники в родовому відмінку однини. З’ясуйте за словником іншомовних слів їх значення. Якому стилю мовлення вони властиві?

Ваучер, ринок, вексель, дебет, фініш, документ, конденсатор, папір, термін, експеримент, реквізит, формуляр, експорт, заголовок, підпис, індекс, заклад, ксерокс, адресат, адресант, бланк, комп’ютер, адрес, імпорт, ексклюзив.

Вправа 123. Поставте іменники в давальному відмінку однини, запишіть можливі паралельні закінчення. За словником іншомовних слів з’ясуйте значення цих слів.

Акціонер, аудитор, бізнесмен, виробник, інвестор, кредитор, лідер, посередник, постачальник, споживач, депозит, аргумент, акціонер, індекс, моніторинг, рейтинг, агентство, сервіс, виробництво.

Вправа 124. Запишіть, розкривши дужки. Висловіть свої думки щодо шляхів боротьби зі злом.

ДИКІ ГУСИ

Знаєте, як біля Великого Вербного сідали дикі гуси? Завіхолило, вперіщив мороз, а гуси з якоїсь (долина) далекої летіли, ось їм у (небеса) крила й узялися кригою, мусили сідати на (земля). Та й по інших (села) усякої всячини творилося з (гуси), всього не розкажеш. А я вам про своє село повідаю, послухайте, бо сідали гуси й у нас. І не маленький табунець, а багато (гуси), видно, багато (табун) зібралося докупи. Ну, (дітлахи) уже не до (школа) й не до (уроки), хто трапився на шкільному (подвір’я) — всі вигулькнули в поле, подивитись на (гуси), бо такого ще не випадало бачити. д крила в (гуси) мокрі, десь там їх чи дощ намочив, чи ще яка біда, та ще й голодні птахи. Борсаються в (сніг), крила обвисають, діти їх беруть на руки, до (груди) тулять, а куди нести — не знають.

А дід Шуляк Дем’ян приплуганився в поле бити диких (гуси) грушевим (кийок). Трісь по (голова) — і в мішок...

Ігорьок серед (школярі) дивився, як той Дем’ян Шуляк б’є (кийок) диких (гуси), а потім як заплаче! Я на своєму (вік) всякі сльози бачила, а таких (сльози), либонь, до (кінець) життя більше не побачу. Тут наспіли вчителі зі (школа) і спровадили Шуляка з повним (мішок) диких (гуси).

А старий Дем’ян Шуляк одніс диких (гуси) побитих додому — і знов з (мішечок) під (пахва) пришкандибав... аж тут від (село) біжить малий Ігорьок. Підскочив до старого (Шуляк) і в лице йому: «Діду, я тебе спалив!» Глянули на (село), а на (обійстя) у (Шуляк) й справді валує дим, щось горить. (За Є. Гуцалом).

Вправа 125. Визначте відміну іменників. Складіть з кожним речення так, щоб іменник стояв у родовому, давальному або місцевому відмінку однини чи множини. Об’єднайте речення темою «У зоопарку».

Ім’я, плем’я, дівча, ягня, теля, орля, зайченя, індича, тигреня.

Вправа 126. За 10 хвилин утворіть від наведених іменників чоловічі та жіночі імена по батькові. Якщо існують паралельні форми, запишіть їх.

Григорій, Василь, Сава, Микола, Хома, Ілля, Кузьма, Ігор, Левко, Євген, Юхим, Тодось, Лук’ян, Орест, Яків, Клим, Ярослав, Богдан, Корній, Зиновій, Юрій, Михайло, Анатолій.

Вправа 127. Визначте рід і відміну іменників. Запишіть, поєднавши з одним із прийменників: за, з (зі). Поясніть правопис. Вість, галузь, доповідь, магістраль, домовленість, подорож, нехворощ, ніч, любов, даль, відвертість, мораль, кров, потужність, радість, мідь, сіль, піч, рентабельність, інертність, продуктивність, прибутковість, пружність, відповідальність, пристань, мазь, мить, верф, Керч, повінь, мудрість, осінь, велич, юність, розкіш, віддаль.

► Складіть власну поезію, дібравши з наведених слова, що римуються.

Вправа 128. Поставте іменники у кличному відмінку. П’ять слів уведіть як поширені звертання в речення, передаючи уявну телефонну розмову.

Пані вчителька, пан господар, добродій Олексюк, пан президент, колега Олійник, добродій Микола, Галина Миколаївна, пані Марія, панна Олеся, Степан Пилипович, голубка Наталка, друг Андрій, дід Михайло, батько Тарас.

Вправа 129. Запишіть імена, по батькові та прізвища у родовому, давальному й орудному відмінках. Використовуйте паралельні форми закінчень як засіб милозвучності мовлення.

Станіслав Гаврилович Ромашко, Євдокія Петрівна Костюшко, Анатолій Михайлович Роговець, Ганна Сергіївна Кравчук, Олекса Костьович Терняк, Катерина Іллівна Шевченко, Христина Іванівна Соколяк.

Вправа 130. Прочитайте текст. Виконайте морфологічний розбір виділених іменників за схемою:

1) іменник;

2) початкова форма;

3) назва загальна/власна;

4) назва істоти/неістоти;

5) рід;

6) число;

7) відміна (чи незмінюваний), група (якщо є);

8) відмінок;

9) спосіб творення (якщо слово похідне);

10) синтаксична роль;

11) правопис.

РІДНА ЗЕМЛЯ

О рідна земле! Ти, як мати,— єдина і неповторна! Ти не обов’язково найкраща, найгарніша. У світі є, можливо, інші краї, сповнені чарівної краси, краї, де ласкавий шум морського прибою поєднується з ніжним співом барвистих птахів, а пахощі лавру чи магнолії — зі свіжістю грозових південних вітрів. Та що з того?

Хай ти скромніше вбрана, хай твоя краса не така показна і не кожному впадає в вічі, але від того ти не менш рідна і люба синівському серцю, рідна земле! Ти ввійшла, в нього разом з молоком матері і шумом старої верби у воротях, з квилінням чайки біля степового озерця і золотим дзвоном пшеничної ниви за селом, із звуками рідної мови та пісень вечорових дівочих. Усім цим і багато чим іншим, часто не помітним для ока, ти вросла в серце, мов дуб у землю, і нема в світі такої сили, яка вирвала б із нього одну вітчизну і вклала б натомість іншу... І поки б’ється в грудях серце, ми не перестанемо любити тебе, рідна земле! (В. Малик).

► Перевірте за словником творення форми місцевого відмінка від іменника ворота.

Вправа 131. За 7 хвилин розв’яжіть лінгвістичні задачі.

1. Що треба зробити, щоб чорногуз став іменником подвійного роду?

2. Доведіть, що слово туш не можна вважати іменником подвійного роду?

3. Чи можна вважати, що іменники адрес і адреса — це родові варіантні форми?

Вправа 132. Складіть діалог на тему «У новому помешканні». Використайте наведені слова.

Гості, новий дім, планування кімнат, меблі, умеблювати, килим, національний колорит, люстра, письмовий стіл, торшер, журнальний столик, паркет, музичний центр, комп’ютер, телевізор, бра, секретер.

Вправа 133. Прочитайте. Висловіть свої думки щодо висунутої в тексті гіпотези.

Учені нараховують різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. В. Колесов уважає, що їх близько тридцяти. У фінській мові, наприклад, 15 відмінків, а в угорській — 22. Датський лінгвіст Луї Єльмслев визначив: теоретично в мові може бути аж 216 (!) різних відмінків. У реальних умовах ця кількість перебуває в межах «від нуля (у китайській) до п’ятдесяти двох (у табасаранській — одній з мов Дагестану)». У лакській мові, якою розмовляють в тому ж таки Дагестані, нараховують сорок відмінків. Зате в болгарській і в’єтнамській мовах іменники не змінюються за відмінками, як, до речі, і дієслова, бо при побудові речень головну роль відіграє порядок слів (1 — підмет, 2 — присудок, 3 — додаток....).

Першим розробив учення про відмінки давньогрецький філософ Арістотель. У грецькій мові було п’ять відмінків. Серед лінгвістів панує думка, що черговість відмінків відповідає прямому порядку слів у давньогрецькій мові.

Ви ніколи не замислювались над питанням, чи в нашій мові випадковим є саме такий порядок відмінків: називний, родовий, давальний...?

Вправа 134. Проаналізуйте речення. Поміркуйте, де в них центр повідомлення та якими відмінками він пов’язаний. Чи підтверджують вони гіпотезу про прямий порядок слів у реченні?

1. Товариш зустрів мене привітно і дав мені переглянути нову дискету. 2. На полях розтанув сніг. Дихання весни відчувалося у щебеті пташок, дзюрчанні струмків.

Вправа 135. Прочитайте. Які за формою іменники переважають у тексті? Чому? Яка їх стилістична роль у реалізації задуму поета?

Як рятували трьох китів —

світ вберегти себе хотів,

бо він — у всіх це на вустах —

покоїться на трьох китах...

Один з китів на лихо здох —

чи ж вбережеться світ на двох? —

з візитами, ракетами, протестами, пікетами,

з парламентами, СНІДами, вождями та нуклідами,

із рекетом, зі смогами, з безрукими, безногими

солдатами-афганцями, з халупами, палацами,

з валютами, нітратами, волюнтобюрократами,

з саперними лопатами, з суперінтердівчатами,

з секретними угодами, з стихійними погодами,

із мафіями, страйками, з закрученими гайками,

із «правди, де питати нам», із теледепутатами,

із сміттям, чинодралами, лахміттям, генералами,

із ВТК і ЛТП, із і т. д., із і тлі. —

з усім-усім, що в світі є, мовчить чи голос подає..?

В. Корж

Вправа 136. Прочитайте. Визначте стиль мовлення текстів. З’ясуйте значення іменників у формах однини або множини.

Текст 1

Зима непомітно минала. Розтали буйні сніги. Зблиснули на яскравому сонці потічки, струмки. Попливли на Волхові крижини. Задзвеніло у весняній напрузі гілля дерев. Безхмарне небо загомоніло запаморочливим криком вороння, журавлиних ключів, що тяглися з вирію. (Р. Іванченко).

Текст 2

Струмочок хотів подалі втекти від снігу, побіг швидко-швидко. А тому що він не знав ще дороги, бо це ж був перший весняний струмок, він і плутав то праворуч, то ліворуч.

По дорозі ліворуч почув його і виткнувся зелений гострячок якоїсь рослини — два листки разом. Сонце припікало, і струмочок бавився і сміявся, пробиваючи собі дорогу. Два листки розкрилися, як повіки вранці, і звідти визирнула блакитна квітка:

— Так це справді починається весна?

По дорозі праворуч з-під кори осики вилізла мушка. Вона розправила крильця, кілька разів змахнула ними — це була її ранкова зарядка — і спитала:

— Так це справді починається весна?

А струмок біг далі по лісі і будив усіх і праворуч і ліворуч. Витикалися з-під землі трави, проліски, прокидалася комашня, потягалися дерева занімілими за зиму вітами (О. Іваненко).

► Проведіть стилістичний експеримент: замініть число іменників і простежте, як при цьому зміниться їхнє значення і зміст тексту в цілому. Чи завжди можлива така заміна? Відповідь обґрунтуйте.

Вправа 137. Виправте помилки у вживанні іменників, обґрунтуйте свою думку.

1. Вона відчула страшенну біль. 2. На залізничному путі стояв поїзд. 3. Мій дід був з козаків і не виносив фальшу, 4. Тут треба розділити першу дріб на другу. 5. Наша експедиція мандрує по горам і долинам. 6. Треба цікавитися про події в світі. 7. Марічка пішла за водою. 8. Заняття з маркетингу відбувається по вівторкам. 9. У бібліотеку надійшла література з різних галузів науки (З учн. творів).

Вправа 138. Прочитайте вірш. Визначте стилістичну функцію відмінкових форм іменників у реалізації задуму поетеси.

Порятуйте красу — у стеблі, у росі, у зернині,

Порятуйте красу — у бджолині і в солов’ї.

Бо з усіх дефіцитів найбільше потрібні людині

Нелинялі, нетлінні скарби безкоштовні її.

Порятуйте красу — у привітному доброму слові

Порятуйте красу — у відправленім вчасно листі.

Ви її порятуйте в своїй безкорисній любові,

Ви її порятуйте в душевній своїй чистоті.

Ви її поверніть, заблукалу, в натомлену днину,

Доки німб сонценосний у ночі потворній не згас...

Ви її захистіть, як малу безпорадну дитину.

Порятуйте красу — і вона порятує вас.

О. Матушек

Вправа 139. Визначте морфологічні ознаки іменників, що входять у речення.

А у тім просторім світі

Добра научайтесь,

Рідної своєї мови

Й пісні не цурайтесь!

О. Грицай

Вправа 140. Напишіть твір-розповідь на одну з тем, використовуючи іменники у всіх граматичних формах: «Рідне місто», «Мій улюблений письменник», «Море і міфи», «Звичаї мого народу».

Вправа 141. Складіть діалог на основі життєвого досвіду на одну з тем: «Зимові свята в моїй родині», «Моє захоплення», «Погода і пригода».

Вправа 142. Виконайте тестові завдання.

1. Продовжте речення: Морфологія — це...:

А Словниковий склад мови;

Б розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови;

В розділ науки про мову, що вивчає речення.

2. У якому рядку всі іменники належать до назв неістот?

А Вишня, нагорода, сім’я, син, робота;

Б шахта, береза, бджола, лелека, долоня;

В мрія, казка, думка, сторона, пісня;

Г леґінь, царівна, сирота, весна, дорога.

3. У якому рядку всі іменники належать до назв істот?

А Гурт, олівець, сум, подія, хід;

Б вітер, радість, шахіст, дім, малюк;

В син, робітник, сорока, Сашко, джміль;

Г зошит, учень, день, юнак, рак.

4. З яким відмінком збігається форма знахідного множини в іменниках — назвах істот?

А З формою давального однини;

Б з формою родового множини;

В з формою орудного однини;

Г з формою місцевого однини.

5. У якому рядку всі запозичені іменники чоловічого роду?

А Шимпанзе, поні, зебу, фламінго, маестро;

Б місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру;

В кашне, депо, какаду, меню, бюро.

6. У якому рядку всі іменники мають форму однини і множини?

А Мороз, вітер, берег, лебідь, мелодія;

Б сніг, знання, сіль, учнівство, учень;

В лелека, степ, квітка, стежка, Дніпро.

7. У якому рядку всі іменники не розрізняються за родами?

А Степи, лінії, витрати, квіти, сани;

Б очі, чоботи, пригоди, примхи, барви;

В канікули, ковзани, штани, дріжджі, оглядини.

8. У якому рядку всі іменники мають лише форму однини?

А Ліс, ріка, озеро, море, болото;

Б край, кущ, рушник, твір, мед;

В бензин, комашня, бетон, боротьба, дітвора.

9. За якою ознакою іменники української мови поділяються на відміни?

А За родом та закінченням у називному відмінку;

Б за числами і закінченнями;

В за лексичним значенням і закінченням.

10. У якому рядку всі іменники належать до IV відміни?

А Курча, дівчатко, хлоп’ятко, життя;

Б маля, тигреня, зайченя, індича;

В волосся, ім’я, плем’я, телятко.

Вправа 143. Виконайте морфологічний розбір всіх іменників у реченні.

Під синім небом України зазолотилися жита, у чулім серці воєдино з’єдналася палітра та (В. Крищенко).

Вправа 144. Визначте синтаксичну роль іменників у реченні (графічно).

Коли в огонь живої мови чуття святого наддаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові (М. Вороний).

Вправа 145. Визначте стилістичну роль кличного відмінка в реченнях.

1. Народе мій, дитино ясночола, живи й орудуй мовами всіма, бо кожна мова — твого духу школа, твоєї правди — золота сурма. 2. Земле Шевченкова, земле Франкова, нива, засіяна щастям-добром, вічна твоя соловейкова мова, вічна розмова Дністра із Дніпром! (З тв. Д. Павличка).

Вправа 146. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем: «Мова і комп’ютер», «НЛО і земляни», «Чи можна навчити мавпу говорити?»