Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 1 - 2015

ІМЕННИК

РОЗБІР ІМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

Вправа 75. Випишіть іменники другої відміни чоловічого і середнього роду, розберіть їх як частину мови (схема в підручнику).

СОБОР

Цей старовинний, ще козацьких часів, собор був од Єльки в дитинстві захований обрієм вовчугів, хоч навшпиньки стань, ніколи не видно його повністю. Бачила зі степу лише вершечки, голубі його маківки.

Пасе, бувало, дівча телят біля своєї ферми, блукає з ними по рудих, спалених сонцем балках, де тільки будяки, мов кактуси дикі десь у мексиканській пустелі, а зійдеш на пагорб — і перед тобою в далечі за маревом сонця блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. Блакитні планети твого дитинства (О. Гончар).

Вправа 76. Лінгвістична задача

Підготуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши твердження: «Іменники Голуб, Тарасенко, Шевчук можуть належати до другої відміни або стояти поза відмінками».

Вправа 77. Прокоментуйте. Що спільного між словами курчатко, дівчатко, хлоп’ятко і курча, дівча, хлоп’я?

Вправа 78. Доведіть що іменники курча, дівча, хлоп’я не належать до ІІ відміни.

Вправа 79. Провідміняйте (усно) наведені іменники в однині, а відмінкові закінчення і суфікси запишіть у схему.

Немовля, хлоп’я, теля, ягня, дівча, плем’я, тім’я, лоша.

Вправа 80. Визначте рід, відміну і групу (якщо є) іменників. Поставте в орудному відмінку, запишіть у три колонки.

Зразок

Курка, курча, курчатко; лисиця, лис, лисеня, лисенятко; вовк, вовчиця, вовченя, вовченятко; ворона, вороння, вороненя; гуска, гусак, гусятко, гуся; мавпа, мавпеня; лев, левиця, левеня; тигр, тигриця, тигренятко, слоненя, слоненятко; каченя, кача, качатко, індича, індичка, орля, орленя, зайченятко.

► Які особливості мають форми іменників IV відміни в орудному відмінку однини та множини?

Вправа 81. Складіть п’ять речень з іменниками IV відміни в орудному відмінку однини.

Вправа 82. Прочитайте текст. Знайдіть іменники IV відміни, розберіть як частину мови.

ЗАМОРСЬКЕ ДИВО

Наш знайомий привіз із Індії лемура. У неділю ми їздили подивитись. У звіряти справжні руки і великі сумні очі. Коли його хочуть погладити, він з огидою відсувається, показуючи зуби і все це поволі, немов жабеня на холоді. Він з тропіків, тому у нас йому не по собі. Господар і гості говорили, що звіряті бракує сонця, йому потрібен кварц, а з іншого боку, потрібна темнота: лемур — тварина нічна. Отже, треба йому спорудити спеціальне житло, де можна було б регулювати клімат. Мабуть, варто піти до зоопарку, щоб порадитися, чим годувати маля (З журналу).

Вправа 83. Лінгвістична задача. Побудуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши думку: «Іменники хлоп’ятко і хлоп’я мають не тільки спільне, а й відмінне».

Вправа 84. Напишіть невеликий твір про життя тварин-малят у вашому дворі або в міському зоопарку. Рекомендовані теми: «Ой котику, котику !», «Смілива крихітка», «Веселе козеня», «Народились левенята», «Сніданок слоненяти» тощо.

Вправа 85. Провідміняйте іменники, що мають тільки форму множини, заповніть схему відмінкових закінчень.

Ножиці, ворота, заручини, Карпати, граблі, Піренеї, кури.

Вправа 86. Складіть речення із наведеними словами, вживаючи їх у різних непрямих відмінках.

Вибори, дебати, фінанси, шахи, переговори, Черкаси, Суми.

Вправа 87. Прочитайте текст. Визначте смислове значення іменників, що вживаються тільки у множині, їхню відмінкову форму. Якими членами речення виступають ці іменники в тексті?

ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ

До найдавніших українських народних пісень належать календарно-обрядові. Ще дуже далекі наші предки — праслов’яни з піснею починали і піснею вінчали успішне закінчення жнив.

Починалися зажинки обрядом першого снопа, що його мала нажати з краю поля перша, найкраща жниця. У зажинкових піснях, які виконувалися при цьому, бажали радісних, щасливих жнив. Відтоді на повний хід ішли жнива. І співали тоді трудових пісень, у яких розповідалось про турботи хлібороба, його радощі й нестатки, невеликі заробітки і працю від раннього ранку до пізніх сутінків, про його будні і свята.

По закінченні жнив влаштовували гуляння. Дівчата сплітали вінок із колосків, прикрашали його маками, волошками, калиною, одягали найкращій жниці і йшли у двір господаря. Хазяїн вішав вінок на стіні і зберігав до осені. Хлопці та дівчата водили хороводи, співали пісень, влаштовували перегони. Веселощами, пустощами, радощами завершувалися жнива (О. Чебанюк).

Вправа 88. Утворіть іменники чоловічого роду на позначення назв осіб за родом діяльності. Поясніть правопис суфіксів. Визволити, учити, викладати, видавати, мешкати, виховати, сіяти, орати, відвідувати, писати, малювати, промовляти, читати, перекладати, копати, продавати, косити, керувати, організовувати.

► З утвореними від виділених слів іменниками складіть речення.

Вправа 89. Утворіть іменники зі значенням пестливості або здрібнілості, складіть з ними п’ять речень (на вибір).

Вікно, здоров’я, байка, книжка, подушка, кладка, нитка, голка, хустка, вулиця, дівчина, хлопець, пір’я, голос, теля, озеро, вишня, хміль, дуб, телиця, рукавиця, мати, дід, баба, тато, дядько.

Вправа 90. Утворіть іменники зі значенням згрубілості, зневаги, збільшення.

Чобіт, кіт, цап, бас, вовк, хвіст, камінь, змія, злодій, заєць, хлопець, дід, явір, зубр, слон, крокодил, дуб.

Вправа 91. Утворіть іменники за допомогою суфіксів -ив-, -ев. Складіть з ними речення.

Пекти, варити, плести, мережити, морозити, прясти, молоти, марити.

Вправа 92. Прочитайте текст. Випишіть іменники, розподіливши їх за способом творення.

КОЛИСАЛА КОЛИСОНЬКУ

Мов ясочка схилилася над дитячою колискою молода мати, обережно колисає свого первістка, наспівуючи колискову: «Ой люлі, люлі, налетіли гулі... Заплющ оченята, склади рученята»... У такт пісні й погойдування колисочки легенько погладжує синові рученьки. Торкається тендітних пальчиків, нашіптуючи: «Сон у колисоньку, дрімота в кістоньки, здоров’я на росточок, спи, мій синочок». І знову мелодійно: «Ой люлі, люлі, засинай, синулю, заплющ оченята, давно пора спати».

Чарівна мелодія колискової пісні робить свою справу. Зрештою, «золотенятко — мамине дитятко» засинає, а матуся ще довго вдивляється у любе личко. І пригадується мудра прабабусина наука:

— Пам’ятай, онучко: ростиме дитина здоровою та щасливою, коли сама будеш мудрою. Матимеш доньку, то колисай у вербовій чи калиновій люлечці. Буде бадьорою, жвавою, а пісень співатимеш — навік будеш їй найріднішою.

Ще знай, що класти спати дитину треба голівкою на схід сонця, а ніжками на захід. Сон маляти буде міцним і здоровим (О. Неживий).

Вправа 93. Утворіть від власних імен чоловічі й жіночі імена по батькові, поясніть правопис, суфікси виділіть.

Олексій, Олександр, Лука, Валерій, Хома, Кузьма, Валентин, Павло, Федір, Микола, Петро, Богдан, Володимир, Олег, Ігор, В’ячеслав, Яків, Матвій, Сергій, Степан, Геннадій, Ярослав, Микита.

► Поясніть орфограму -ї- в жіночих іменах по батькові, записавши їх у транскрипції.

Вправа 94. Запишіть імена та імена по батькові членів своєї родини.

Вправа 95. Запишіть в алфавітному порядку імена та імена по батькові своїх однокурсників. Утворіть чоловічі та жіночі імена по батькові від імен хлопчиків вашого класу.

Вправа 96. Аргументуйте правилом написання не з іменниками. Немовля, нежить, неповага, нещастя, непокора, недуга, недогадливість, недоїмка, невіглас, небезпека, невдача, несвідомість, недомірок, недоплата, недооцінка, недоріка, нечисть, недосипання, неврожай, незгода, неслухняність, неуважність, несила, непотріб, недопалок, непідкупність, нещадність, неміч, нерівня, нежить, нейтрон, нелюд, немилість, незліченність.

Вправа 97. До наведених слів доберіть синоніми з не, з’ясуйте смислове значення, визначте відміну і групу іменників. Складіть шість речень з синонімами (на вибір).

Зразок: Горе — нещастя. Нещастя — то випробування людини на стійкість.

Пам’ять, хвилювання, брехня, хвороба, ворожість, зневага, безграмотність, вигадка, рабство, бездіяльність, протест, безвинність.

Вправа 98. Запишіть, розкриваючи дужки, поясніть правопис не з іменниками.

1. Учений іде, а (не)ук слідом спотикається (Нар. творч.). 2. У дружній сім’ї (не)порозуміння тривають недовго (О. Копиленко). 3. Будьмо щасливі наперекір усім (не)годам і (не)приємностям (М. Коцюбинський). 4. Не вбереглася пташка шуліки, як не вбереглася й Катря своєї (не)долі (Панас Мирний). 5. Тільки (не)нависть, тільки помсту зустрів ворог на нашій землі (П. Панч). 6. Холоду він не почував, руки й ноги терпли-німіли, (не)міч чи сон колихав його стиха (Панас Мирний). 7. Десь у двері грюкали, кричало (не) мовля (М. Бажан). 8. (Не)бій, а вихор пролетів — і стих в житах (П. Воронько). 9. (Не)вигода, а мрія тягла мене у той далекий край (О. Карпенко).

Вправа 99. Поясніть значення фразеологізмів. Складіть з ними речення. Як пишеться не з іменниками у фразеологізмах?

1. Небо коптити. 2. Не ликом шитий. 3. Не голка, знайдеться. 4. Не місце красить людину.

Вправа 100. Підготуйте в групах повідомлення з теми «Іменник». Представте цю частину мови нетрадиційно: у вигляді подорожі країною Іменник, казки, репортажу, реклами тощо. Підготуйте ілюстративний матеріал (карту, малюнки, схеми тощо), наведіть приклади.

Вправа 101. Підготуйте кожній групі-суперниці проблемне питання з теми «Іменник».

Зразок

1. Яку форму має іменник сонце (або дно) у родовому відмінку множини?

2. На основі яких ознак іменник покійник належить до істот, а іменник армія — до неістот?

Вправа 102. Уточніть формулювання наведених визначень:

1. «До І відміни належать іменники чоловічого і жіночого роду із закінченням -а, -я».

2. «До ІІ відміни належать іменники чоловічого і середнього роду із закінченням -о, -е, -а (-я)».

3. «До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а, -я».

4. «Іменник мати належить до третьої відміни, бо він жіночого роду».

Вправа 103. За визначений учителем час поставте:

а) у родовому відмінку однини іменники: батько, ключ, джміль, готель, снігур, пісняр;

б) у місцевому відмінку однини: книга, верх, ліс, пух, сага, щебетуха, луг, бук, музика;

в) в орудному відмінку однини: сіль, ніч, радість, любов, повінь, мати;

г) у давальному відмінку однини: орля, маля, теля, тигреня, ягнятко.

Вправа 104. Поясніть, як визначити, які закінчення слід писати в іменниках ІІ відміни в родовому відмінку однини -а (-я) чи

-у (-ю)?

Вправа 105. Ви почули, як двоє однокласників сперечаються про те, якого роду іменники тюль і толь. Побудуйте можливий діалог.

Вправа 106. лінгвістична задача. Зробіть аналіз правопису іменників на основі граматичного доведення.

Незнайко, невіра, небога, невиконання, негода.

Вправа 107. Використовуючи відомі вам способи словотвору іменників, утворіть нові — наймолодші слова.

Зразок: комп’ютероманія.

Вправа 108. Виправте орфографічні помилки.

1. Гарна шапка колись була гордістю козаку. 2. За вечерою підводили підсумки дня. 3. Ми з мамой, Володькою і Таньою були у цирку. 4. Мишко стояв за дверями і, підпираючи їх плечами, не пускав дітей у клас. 5. Новий комбайн привезли з Херсону.

Вправа 109. Напишіть невеликий твір на основі власних спостережень за природою.

Варіанти тем: «Зимонько-снігуронько, завітай до нас», «Красуні- ялинки», «А сніг іде, а сніг іде...». Уживайте іменники всіх відмін.

Вправа 110. Розгадайте кросворд. Прочитайте вислів по горизонталі. Поясніть правопис іменників.

1. Найвище дерево, що росте в Україні.

2. Назва найбільшого моря, що омиває Україну.

3. Найглибше озеро на Волині.

4. Найбільший звір.

5. Назва гір на Заході України.

6. Найвища гора в українських Карпатах.

7. Місто-порт на узбережжі Чорного моря.

8. Місто — столиця України.

9. Найбільша річка України.

10. Найвищий птах в Україні.

Довідка: 1. Модрина. 2. Чорне. 3. Світязь. 4. Зубр. 5. Карпати. 6. Говерла. 7. Одеса. 8. Київ. 9. Дніпро. 10. Журавель.

Вправа 111. Проаналізувати всі іменники в реченні як частину мови (одне речення на вибір).

1.Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною, ревіло звіром, віщуючи негоду. 2. Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега. 3. Море дедалі втрачало спокій. Чайки знімались із одиноких берегових скель, припадали грудьми до хвилі і плакали над морем. 4. Море потемніло, змінилось. Дрібні хвилі звивались до купи і, мов брили зеленкуватого скла, непомітно підкрадались до берега, падали на пісок і розбивались на білу піну. (М. Коцюбинський).