Юридичний словник-довідник - 2021

Європейський союз (ЄС)

Європейський союз (ЄС) — різновид міжнародної організації, який сформувався на основі об'єднання ЄЕС ЄОВС і Євратома. ЄС має спільні керівні органи, єдиний бюджет. Правовою основою його є «Договір про Європейський Союз», який підписали в лютому 1992 р. 12 країн-учасниць Європейського Співтовариства (Бельгія, Великобританія, Німеччина, Голландія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Португалія, Франція) в м. Маастріхт (Нідерланди). Основні цілі ЄС: закріплення результатів, досягнутих на попередніх етапах інтеграції країн ЄС, включаючи створення єдиного ринку; підвищення ефективності механізмів і органів Співтовариства; сприяння збалансованому і стабільному розвитку економіки і соціальної сфери в країнах — членах ЄС в умовах ліквідації внутрішніх кордонів між ними, рух у напрямі до Економічного і Валютного Союзу (створити ЄВС передбачається в три етапи і як кінцевий результат — запровадження єдиної валюти ЕКЮ і проведення єдиної валютної політики країн — членів ЄС); підвищення ролі Співтовариства на міжнародній арені шляхом проведення єдиної зовнішньої політики і політики безпеки країнами, які виступають як єдине ціле; посилення захисту прав та інтересів громадян країн — членів введенням громадянства Європейського Союзу; налагодження тісного співробітництва держав — членів у питаннях внутрішньої безпеки (імміграційної політики, боротьби з наркоманією, співробітництва в галузі цивільного і кримінального права тощо). У 1994 р. Україна першою з країн СНД підписала з ЄС угоду про партнерство і співробітництво. Укладений з ЄС договір спрямований на тісне співробітництво України з ЄС у політичній, економічній, комерційній, фінансовій та культурній сферах.