Юридичний словник-довідник - 2021

Європейський парламент (ЄП)

Європейський парламент (ЄП) — один з основних органів Європейського Союзу. Формується на основі прямих виборів населенням країн — членів Співтовариства. Перші прямі вибори в ЄП відбулися 7—10.VI.1979. Представництво в ЄП здійснюється на підставі відповідних квот: Німеччина, Франція, Італія і Великобританія мають по 81 мандату, Іспанія — 60, Голландія — 25, Бельгія, Греція, Португалія — по 24, Данія — 16, Ірландія — 15, Люксембург — 6 тощо. Всього ЄП налічує понад 500 депутатів. У ЄП, як і в національних парламентах, існують партійні фракції. В структурі ЄП функціонують 18 постійних комітетів, які працюють переважно в закритих засіданнях. Основні функції і повноваження ЄП: участь у складанні бюджету Співтовариства та контроль за його виконанням; участь у призначенні та звільненні службових осіб, контроль за їхньою роботою; формування громадської думки щодо європейської інтеграції; нормотворчість. Згідно з положеннями Маастрихтського договору повноваження ЄП значно розширилися передусім з фінансових питань та у сфері захисту прав людини. ЄГІ обирається на 5 років і проводить свої сесії в Страсбурзі. Засідання комітетів ЄП відбуваються переважно у Брюсселі. Відповідно до ст. 137 Маастрихтського договору Європарламент здійснює повноваження, покладені на нього договором.