Політологія - А. Колодій 2003
Книга ІІ. Держава і політика
Розділ 14. Недемократичні режими і перехід до демократії
Висновки
Класифікація політичних режимів на демократичні і недемократичні дає можливість виявити сутнісні сторони державного ладу, суспільне становище особистості, ступінь захищеності громадянських прав і свобод, можливості участі громадян у прийнятті політичних рішень та контролі за діяльністю владних структур.
Недемократичні режими — тоталітарні і авторитарні — існують у значній частині сучасного світу, однак мають тенденцію до занепаду і заміни їх демократичними системами.
Світ переживає нині третю хвилю демократизації, яка, проте, не є незворотним процесом. Дослідники очікують певного «відкочення» демократизації, як це було наприкінці першої та другої хвилі.
Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів в демократичні — тривалий багатоступеневий процес глибокого реформування не лише політичної системи, але й усієї сукупності суспільних відносин.
Перехід від тоталітаризму до демократії в Україні вимагає розроблення конкретних програм реформування економіки, суспільних відносин і політичної системи на підставі врахування національного та світового досвіду в організації системи державного правління та політичних перетворень у напрямі до демократії.
Успішна розбудова демократичного суспільства в Україні можлива лише за умови громадянської згоди, досягнення широкого консенсусу більшості соціальних верств і політичних сил на ґрунті таких фундаментальних цінностей українського народу, як побудова незалежної держави, здійснення радикальних реформ і проведення ефективної соціальної політики, забезпечення прав і свобод громадян, захист меншин.
Перша публікація: 01/01/2003
Останнє оновлення: 16/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.