Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014

Теорія раціональної бюрократії

Теорія раціональної бюрократії. Визначає організацію сучасного типу, що прийшла на зміну установам, заснованим на традиціях або індивідуальній харизмі. Згідно з цією теорією бюрократія технічно здатна досягати найвищого рівня ефективності, і у цьому значенні вона формально є найбільш раціональним з усіх відомих засобів здійснення управління людьми. Вона переважає будь-яку іншу форму з погляду точності, стабільності, компетентності, дисциплінованості, надійності. Ключовим для успіху бюрократичної форми управління є існування формальних правил із такими характеристиками: правила відомі всім; мета правил є зрозумілою; визначені умови їх

застосування; чітке формулювання правил забезпечує їх однозначність. Характерними рисами бюрократичного управління є: регламентованість, тобто функції організації чітко визначені за допомогою нормативних актів, а внутрішній організаційний устрій забезпечується рішеннями, які протоколюються, і правилами у формі письмових інструкцій, що підлягають зберіганню; ієрархічність, тобто кожна посадова особа володіє певною компетенцією всередині субординаційного розподілу праці й відповідальна за свою діяльність перед вищестоящою посадовою особою; відстороненість від володіння засобами управління, тобто засобами, що слугують дія виконання функцій управління і є власністю організації (держави), а не особистою власністю окремих адміністраторів; постійність, тобто посада є постійним заняттям за наймом із фіксованою заробітною платою, з перспективою регулярного службового просування, а після відставки - з гарантованою пенсією; досвідченість і безособовість, тобто посадові особи призначаються на основі своїх професійних якостей без свавілля з боку керівництва.