Державне управління - словник термінів - І.В. Олійник 2014


Принципи проектування програм структурної перебудови економіки

Принципи проектування програм структурної перебудови економіки. Вихідні положення, на яких засновується проектування програм структурної перебудови економіки. Серед найсуттєвіших можна виокремити такі: обов'язкове обґрунтування вибору головної мети та основних цілей і стратегії структурної перебудови економіки; врахування довгострокових перспектив розвитку національної економіки шляхом приведення у відповідність цілей структурної перебудови з економічного стратегією держави; врахування тенденцій у зовнішньоекономічній діяльності держави, а також у структурних змінах світової та регіональної економік; з'ясування пріоритетних напрямів діяльності та побудова програми за функціональним принципом; побудова «дерева цілей» і розробка на його основі структури програми; виділення вузлових проблем, наприклад, «точок зростання», і визначення відповідних проблемних завдань; максимальне використання ресурсів в умовах їх обмеженості для виконання проблемних завдань; визначення механізмів реалізації програми (фінансових, правових, організаційних тощо); застосування програмно-цільового підходу до вирішення проблемних завдань; створення інших умов для успішної реалізації програми, насамперед, сприятливого інвестиційного середовища. Основа успіху програми структурної перебудови - в комплексному системно-ситуаційному підході, чіткому визначенні і розвитку взаємозв'язків суміжних програм і проектів, то може сприяти отриманню додаткового позитивного синергетичного ефекту.





Перша публікація: 01/01/2014

Останнє оновлення: 30/12/2023

Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.

Що було опрацьовано:

  • усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
  • редакційне упорядкування змісту;
  • уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
  • перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.

Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.