Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Білль про права

БІЛЛЬ ПРО ПРАВА (англ. Bill of Rights) — законопроект, конституційне унормування основних прав і свобод громадян країни і визначення їх прав і свобод, їх гарантія і захист з боку держави. Традиційно повязують з офіційною назвою перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права людини. Хоча до американського проекту Біллям передували Велика Хартія вольностей 1215 р., Петиція про право 1628 р. та ряд інших законодавчих актів.

Одразу ж після прийняття Конституційним конвентом проекту Конституції США, виявилося, що у ній немає норм правового статусу особи. Цей недолік Конституції був підданий справедливій критиці. У багатьох штатах ширився рух за демократизацію Конституції. З великими зусиллями плантатори та буржуазія домоглися ратифікації Конституції більшістю штатів з умовою внести до неї поправки, але у деяких штатах боротьба проти її ратифікації тривала до 1790 р. У 1789 р. було обрано Конгрес. Першим Президентом США став Дж. Вашингтон. Конгрес змушений був у 1791 р. внести до Конституції 10 поправок, які були розроблені Д. Медіссоном і мали загальну назву «Біль про права». Поправки були запропоновані Джеймсом Медісоном 25 вересня 1789 р. на засіданні Конгресу США першого скликання і вступили у силу 15 грудня 1791 р. Вперше на загальнодержавному рівні одноманітно було визначено правовий статус громадянина США, окреслено сфери федерального контролю за дотриманням громадянських прав і свобод, які також вперше в історії конституційного законодавства були побудовані як заборони та обмеження, накладені у першу чергу на самі законодавчі органи.

Перша поправка — закріплення свобода релігії, слова і друку, право на мирні збори і право звернення до уряду з петиціями про припинення зловживань.;

Друга поправка гарантує право громадян носити зброю.;

Третя поправка забороняє розміщення військ у будинках без згоди власника — у мирний час, та у порядку встановленому законом — під час війни.;

Четверта поправка — на заборону необґрунтованих обшуків і арештів осіб та вилучення майна.;

П'ята поправка вказує, що ніхто не може бути позбавлений життя, свободи чи власності без законного судового розгляду, ніяка приватна власність не може бути відібрана для суспільного користування без справедливого винагороди; встановлена заборона притягати до відповідальності за одне і те ж діяння двічі та примушувати свідчити проти самого себе.;

Шоста поправка закріплює права обвинуваченого на швидкий і публічний суд, ознайомитися із суттю та підставами обвинувачення, на ставку віч-на-віч із свідками, що свідчать проти нього, на примусовий виклик свідків із своєї сторони та на допомогу адвоката.;

Сьома поправка стосується заборони перегляду справи, інакше як згідно із нормами загального права.;

Восьма поправка встановлює заборону призначення надмірно великих застав, штрафів та жорстоких і незвичайних покарань.;

Дев'ята поправка: невичерпність перерахованих у Конституції прав.;

Десята поправка: повноваження, які не надані за конституцією федеральному уряду та не заборонені для виконання штатам, зберігаються за штатами чи за народом. На думку Н. О. Крашениннікової, умовно текст Білля про права можна розділити на 2 частини: у першій з них закріплені класичні демократичні права і свободи громадян, а в другій — гарантії їх реалізації, названі у П'ятій поправці «належної правової процедури». Конституція Північноамериканської держави, яка склалася у 1787 - 1791 рр., зберігала свою силу понад 200 років і стала основою подальшого державно-політичного розвитку США. її основоположним принципом було закріплення представницької демократії, яка гарантувалася організацією управління на основі поділу влади, а також вибірністю державних інститутів різних рівнів. 5 січня 1798 р. і 25 вересня 1804 р. відповідно були прийняті ще додаткові 11-та і 12-та поправки до Конституції США відносно юрисдикції Сполучених Штатів і президентських виборів.

ДЖЕРЕЛА:

Билль о правах // Русский орфографический словарь: около 180 000 слов ] / О. Е. Иванова, В. В. Лопатин (отв. ред.),— 2-е изд., испр. и доп. — М.: Российская академия наук. Институт русского языка имени В. В. Виноградова, 2004. — 960 с.; Крашенинникова Н. А. Глава 20. Право Соединенньх Штатов Америки // История государства и права зарубежньх стран. Часть 1. Учебник для вузов. Под ред. проф. Крашенинниковой Н.А и проф. Жидкова О. А. — М.: Издательская группа НОРМА — ИНФРА-М, 1998. — 480 с.