Політологічна енциклопедія Книга V - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Популізм

ПОПУЛІЗМ (лат. Populus — народ) — політика або риторика, яка апелює до простих народних мас, їхніх надій, страхів, незадоволення життям, і ґрунтується на протиставленні інтересів широких мас населення інтересамеліти. В англомовній літературі термін переважно використовується як відповідник українського та російського поняття «народництво» (і на англійську мову «народництво» переважно перекладається як «populism»), і далеко не завжди має негативні конотації.

Поняття як правило використовується з негативною конотацією і найчастіше вживається для означення політики загравання влади з народом для забезпечення популярності або також поверхневої критики «верхів», «еліти», «влади», що характеризується демагогічними гаслами та необґрунтованими обіцянками.

Наприклад, колишній Президент України, Віктор Ющенко таким чином оцінив економічну політику, яку провадили українські уряди після проголошення незалежності України: «Той економічний курс, який запропонували Україні, — це, вибачте, вонючий популізм 17-х років. З ним не можна зустрічати кризу, з ним не можна боротися - це не світогляд третього тисячоліття. Пустим популізмом, солодкими речами, відсутністю жорсткого державного підходу, в тому числі по економічних і фіскальних питаннях, ми не дамо відповіді».

Популізм базується на твердженні, що правляча еліта не турбується про інтереси простої людини, оскільки зацікавлена лише в своїх благах, тому владу в еліти треба відбирати і спрямовувати на задоволення інтересів суспільства у цілому.

Популісти будують свою риторику на акцентуванні економічних і соціальних інтересів звичайних людей. Багато дослідників популізму, починаючи з 1980-х. рр. розглядали його як стиль риторики, який може служити не одній, а безлічі ідеологій. Залежно від підтримуваної ідеології, розрізняють «лівий» і «правий» популізм.

Популізм включає критику існуючого режиму, а також може бути заснований на ідеях націоналізму, расизму або релігійного фундаменталізму. Багато популістів представляють себе захисниками окремих регіонів або окремих соціальних груп, таких як, наприклад, трудящі, жінки, городяни, сільські жителі, працівники якоїсь галузі промисловості і так далі. У риториці популісти часто використовують дихотомію (принцип «або-або», тобто «третього не дано») і стверджують, що виражають інтереси більшості населення.

До найпоширенішої термінології популізму відносяться вирази «пряма демократія», «авторитетний лідер», «антинародний уряд», «критика бюрократії», «боротьба з корупцією». Популісти часто стверджують, що соціальні проблеми мають прості рішення. Як рішення пропонується боротьба з владою політичних угрупувань або корпорацій, боротьба з корупціонерами і бюрократами, залучення до управління представників народу.

Прихильники популізму вважають його дійсною демократією, а супротивники — демагогією.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х .: Право, 2015.; ПОПУЛІЗМ // Юридична енциклопедія: В 6 томах. / Редколегія: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та інші. — К.: «Українська енциклопедія», 1998..; Інстинкт самозбереження там не спрацьовує, — Віталій Бала про КабМін:»Популізм — це коли політик інтереси народу ставить вище, ніж свої і інтереси політичної еліти».