Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Бабувізм
БАБУВІЗМ (фр. Babouvisme) — політичне вчення, яке базується на основі ідей утопічного соціалізму і, у першу чергу, ідеї повної соціальної рівності всіх людей. Виникло у кінці XVIII ст. у революційній Франції і було названо на честь французького революціонера Гракха Бабефа. Часто характеризується як попередник наукового комунізму.
Особлива система політичної організації, що пропагується Бабефом і його прихильниками — бабувістами, була детально представлена у творі «Змова в ім'я рівності», автором якого став друг і сподвижник Бабефа Філіппо Буонарроті. Не відкриваючи ніяких принципово нових ідей, ця робота, вперше опублікована у 1820 р. у Брюсселі, включала у себе виклад практичних способів здійснення комуністичних ідей Мора, Кампанелли, Маблі та — особливо — Мореллі.

Філіппо Буонаротті: король повстанців
Ідеалом майбутнього громадського порядку бабувісти вважали комунізм, який, однак, розглядався ними у спрощеній, зрівняльній формі. Шлях до перетворень, як вважали прихильники бабувізма, лежав через повстання бідноти з ініціативи та під керівництвом таємної змовницької організації — революційного комітету. Важливою ідеєю, висунутою бабувістов, була необхідність доповнення політичної революції революцією соціальною — тільки у цьому випадку, на їхню думку, трудящі змогли б домогтися здійснення своїх намірів. Бабувісти також виступали проти приватної власності. Так, П'єр Сільвен Марешаль — автор бабувістского маніфесту «Catechisme des athees» — писав: «Немає більше приватної власності на землю! Ми вимагаємо загального рівного споживання всіма плодів земних». Після страти Бабефа і Огюстена Олександра Дарт у 1797 р. бабувісти продовжували політичну і громадську діяльність спільно з лівими якобінцями. Відродження бабувізма сталося після виходу книги Буонарроті «Змова в ім'я рівності» і повернення її автора з еміграції у Париж після Липневої революції 1830 р. Остаточно бабувізм вичерпав себе і перестав існувати як самостійна течія у 1840-х рр., з поширенням ідей Луї Огюста Бланки, що успадкував ряд ідей Бабефа і Буонарроті.
Відомими представниками були: П'єр Антуан Антонеллі (1747 1817); Гракх Бабеф (1760 - 1797); Філіппо Буонарроті (1761 - 1837); Августин Олександр Дарт (1769 - 1797); Софі Жермен (1776 - 1831); Фелікс Лепелетье (1767 - 1837); П'єр Сільвен Марешаль (1750 - 1803).
ДЖЕРЕЛА:
Бабувизм // энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890 - 1907.; Бабувисты / Долин В. М. // Ангола — Барзас. — М.: Советская энциклопедия, 1970. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 2).; Буонарроти Ф. Заговор во имя равенства. пер. с франц. (2 изд.). т. 1 - 2. — М. 1963.; Волгин В. П. Французский утопический коммунизм. — М. 1960.; Далин В. Гракх Бабеф накануне и во время Великой французской революции (1785 - 1794). — М. 1963.; Дерзновение / Д. Валовой, М. Валовая, Г. Лапшина. — М.: Мол. гвардия, 1989. — 314 c., ил. C.114 - 126.
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.