Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Аристид (помер в 468 / 467 р. до н. е.)

Політичний діяч в Афінах, один із тих лідерів афінської демократії, який підтримав законодавчу реформу Клісфена. Аристид ріс чесним, справедливим, з урівноваженим характером, що згодом дало йому можливість отримати прізвище Справедливий. Під час Марафонської битви (490 р. до н. е.), був одним із стратегів, командував спартанським ополченням під час битви при Платеях і, як один із стратегів, відмовився переслідувати персів за пропозицією Фемістокла, в 468 - 467 рр. до н. е., став першим архонтом. Аристид був прихильником інтересів крупних землевласників, він приєднався до опозиції проти морських проектів Фемістокла. Як наслідок — був підданий остракізму і залишив Афіни на 10 років. Після амністії брав активну участь в Саламінській битві. У 478 р. до н. е., обирається командувачем грецьким флотом і одночасно стає ініціатором створення Афінського морського союзу, яким командував, згідно займаної посади (у його компетенцію входило призначення квоти долевої участі союзників в загальних розтратах). Саме Аристиду були зобов'язані афіняни, оскільки без силової політики і розриву із Спартою, отримали статус морської держави і надалі безперешкодно змогли розвивати свій військовий потенціал і будувати морський флот. А війна на морі з Персією продовжувала приносити перемоги. Греки звільнили Боспор і Геллеспонт, була налагоджена торгівля з Північним Причорномор'ям. Як уже відмічалося вище, з ініціативи Афін було створено об'єднання Делоської симахії. Союз являв собою федерацію грецьких держав, які мали рівноправні умови членства, повинні були поставляти для служби на морі кадри і виділяти кошти на будівництво нових суден. Загальносоюзні конференції (синоди) проходили на острові Далосі при храмі Аполлона, де знаходилася і загальносоюзна скарбниця. Хоча членство було добровільним, але звільнені від персів міста включалися до складу союзу примусово. Загальна сума данини союзників була встановлена Аристидом — 460 аттичних таланів, що означало 650 тисяч золотих карбованців.

Після організаційних питань по створенню союзу Аристид запропонував його членам скласти присягу на вірність союзу. Текст присяги він проголосив від імені Афін особисто. Символічно було кинуто в море кусок металу, що означало — клятва втратить силу тоді, коли метал спливе. Через деякий час загальна кількість членів союзу сягала до 200 держав, він міг утримувати флот у 200 трієр з екіпажем 40 тисяч веслярів, 10 тисяч гоплітів, 1 тисяча вершників. Організувавши союз, Аристид повертається в Афіни. Починаючи з 477 р. до н. е., знаменитий грек відходить від політичної діяльності, передавши справи лідеру консервативної партії Кімону, афінському стратегу, сину славного Мільтіада і Ігісипіли, дочки фракійського царя Олора, відомого в грецькому світі як представника землеробської знаті. Сам Кімон, як показав час його правління, був прихильником ідеї непохитного союзу із Спартою. Згідно тієї інформації, що дійшла до сучасного читача, Аристид увійшов у історію, як зразок справедливості і непідкупності. У силу своїх моральних переконань, він не бере участі в розправі над Фемістоклом, хоча їхні характери і політичні погляди були діаметрально протилежні, а помирає в бідності у 467 р. до н. е., залишивши сім'ї мізерний спадок, якого не вистачило навіть на похорони.

Аристида Греція поховала за державні кошти. Було споруджено солідний пам'ятник своєму кумиру. Співвітчизники були вдячні знаменитому греку за його самовіддану службу і призначили обом його дочкам видати по 3000 драхм, а синові Лісимаху — 100 мін срібла і 100 клерів, покритих лісом, і стільки ж землі без лісу. Коли помер Лісимах, його дочку утримували за державний кошт.

ДЖЕРЕЛА:

Політичні портрети Стародавнього світу. Кн. І. — Антична Греція.: навч. посібник / укл.: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.С. Шачковська. — Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. — 635 с.