Політологічна енциклопедія Книга ІІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Клієнтелізм політичний

КЛІЄНТЕЛІЗМ ПОЛІТИЧНИЙ — форма політичного зв'язку з метою підтримки та взаємного обміну послугами між особами, які мають нерівні можливості у суспільстві. Клієнтелізм виник у Римі у VІ - ІІІ ст. до н. е. як специфічна форма особистих зв'язків між формально вільним клієнтом і багатшим та впливовішим патроном. Патрон надавав покровительство «в обмін» на підпорядкування з боку клієнта.

Західні політологи (Ж. Ф. Медар, В. Лем'є, К. Ланде, Д. Д. Пауелл та ін.) виявляють інтерес до проблем клієнтелізму політичного, виходячи з того, що «патрону» (у т. ч. і політичним партіям) належать важливі позиції як посереднику, головній проміжній ланці між центром та периферією. Клієнтелізм політичний активно впроваджується у політичні процеси багатьох країн. У деяких з них він відіграє важливу роль у суспільних процесах (США, Китай, Ізраїль), в інших діє поряд з добре розвинутими інституційними взаємовідносинами і виступає як «доповнення» при прийнятті рішень (Італія, Греція, Ірак, Руанда та ін.).

У політичних системах розвинутих країн, наприклад Франції, більшість становлять «клієнтистські» партії, які спираються не на своїх постійних членів, а на виборців та місцеву клієнтуру, виконують роль посередницької, зв'язуючої ланки між правлячими колами та їхньою клієнтурою (П. Авріл). Це сприяє існуванню у країні великої кількості партій. Багато партій відродили в ідеологічній та безособовій формі систему «договірних взаємозв'язків», осередком яких у минулому виступала місцева знать. Перетворення політичних структур на органи, які надають покровительство, спостерігається і серед недомінуючих партій. Тому опозиційна партія при підтримці більшістю виборців може забезпечити пріоритет інтересів своїх прихильників.

На думку Ж. Ф. Медара, клієнтелізм політичний приводить до реального структурування політичної гри, забезпечує винагороду окремим регіонам або етнічним групам, може сприяти зростанню їх політичної активності. Д. Д. Пауелл вказує на зв'язок клієнтелізму політичного з певним станом державного розвитку та розширення ринкових відносин. Клієнтелізм політичний діє в залежності від політичного середовища. У разі виникнення авторитарних тенденцій він обмежується, проявляється лише у бюрократичній та військовій сферах і в той же час набуває спотвореної форми, якою є корупція. Суспільний прогрес сприяє формуванню структур, які є серйозним конкурентом системі клієнтелізму політичного, патронату: організовані групи, спілки та інші горизонтальні структури, які беруть верх над вертикальними структурами, характерними для клієнтелізму політичного.

ДЖЕРЕЛА:

Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. — Х.: Право, 2015.; Політологія / 3а ред. А. Колодій. — K., 2000, Политология: Словарь-справочник / M. A. Василик, M. C. Вершинин и др. — 2001.; Политология / 3а ред. А. Колодий. — K., 2000, Политология: Словарь-справочник / M. A. Василик, M. C. Вершинин и др. — 2001.; Макаров Г. Регіоналізм як чинник політичного процесу у сучасному українському суспільстві: автореферат дис. канд. політ. наук. — К., 2005; 2. Колодій А. Український регіоналізм як стан культурно-політичної поляризованості // АГОРА. Випуск 3: Україна — регіональний вимір. — Київ: Стилос, 2006. — С. 69 - 91; Політологічний вісник, Зб-к наукових праць, — К., випуск 67. — с 227 - 249.