Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Експропріація
ЕКСПРОПРІАЦІЯ (лат. expropriatio, від лат. Exproprio — позбавляю власності) — примусове (без відшкодування чи оплачуване) позбавлення власності.
Зазвичай термін експропріація використовується у випадках вилучення майна державою чи громадою. Як правило така експропріація здійснюється на основі певних законодавчих актів, указів тощо. Експропріація без відшкодування називається конфіскацією. Експропріації — головний спосіб перерозподілу власності у часи соціальних потрясінь та революцій.
На сучасному етапі експропріація у законодавстві європейських країн розглядається виключно як прерогатива державної влади і використовується майже виключно щодо нерухомої власності, у випадку коли вона необхідна для здійснення певних суспільних чи суспільно корисних робіт.
Прикладом може бути земельна ділянка, необхідна для будівництва моста чи дороги.
ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ — примусове позбавлення капіталістів і поміщиків власності на засоби виробництва і передача їх у руки трудящих під час пролетарської революції.
Першим найважливішим соціально-економічним заходом робітничого класу, який прийшов до влади, є експропріація експропріаторів, соціалістичне усуспільнення засобів виробництва.
ДЖЕРЕЛА:
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 464.; (Історія УРСР, I, 1953, 464; (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 276).; Ленін, 22, 1950, 70).; Комуніст України, 5, 1 968, 19); (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 213).
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.