Політологічна енциклопедія Книга ІІ - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016
Договір політичний
ДОГОВІР ПОЛІТИЧНИЙ — добровільна угода між двома або кількома суверенними державами або міжнародними організаціями, а також народами, націями, соціальними або політичними угрупованнями щодо встановлення, зміни або припинення їхніх взаємних зобов'язань і прав у галузі політичного співробітництва.
Договір політичний укладається, як правило, у письмовій формі й має багато найменувань (трактат, хартія, пакт, конвенція, договір, протокол, декларація, комюніке, угода і т. ін.), проте всі ці документи мають однакову юридичну основу й силу. Договори політичні, які укладаються в усній формі, мають найменування «джентльменська угода». За кількістю учасників договори політичні поділяються на дво- і багатосторонні, за порядком приєднання до них — на відкриті й закриті.
Україна, як самостійна держава, має багату практику підписання договорів політичних з часів Київської Русі. Ця практика поповнилася за часів Національно-визвольної війни українського народу середини 17 ст. підписанням Б. Хмельницьким Зборівського (1649 р.) і Білоцерківського (1651 р.) договорів з Польщею, Переяславської угоди з Росією (1654 p.).
Україна першою підписала в 1921 р. Ризький мирний договір з Польщею, у 1922 р. — Договір про дружбу й братерство з Туреччиною. У складі колишнього СРСР Україна була учасником Паризьких мирних договорів 1947 р. з Болгарією, Італією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією.
За участю України підписані Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966), Конвенція про політичні права жінки (1952) тощо. Після здобуття незалежності Українська держава з поч. 90-х pp. підписала багато договорів політичних, які зміцнили її становище у світовому співтоваристві.
ДЖЕРЕЛА:
Халаджи В. В. Європейська політика сусідства — причини її появи, еволюція та подальші перспективи розвитку / В. В. Халаджи // Держава і право. Юридичні і політичні науки. — К., 2011. — Вип. 51. — С. 619 - 623.; Цифра Ю. Статус спостерігача, Митний союз і ЄС. Розбіжність зобов'язань / Ю. Цифра // Віче. — 2013. — № 11. — С. 8 - 9.; Шелковнікова Ю. Спільна зовнішня політика країн ЄС / Ю. Шелковнікова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — К., 2010. — Вып. 88, ч. 1. — С. 77 - 78.; Аракелян М. Р. Право Європейського Союзу : підручник / М. Р. Аракелян, М. Д. Василенко. — О. : Фенікс, 2012. — 390 с.;
Перша публікація: 01/01/2008
Останнє оновлення: 06/02/2024
Редакційна та навчальна адаптація: Даний матеріал зведено на основі першоджерела/оригінального тексту. Команда проєкту здійснила редакційне оглядове опрацювання, виправлення технічних неточностей, структурування розділів та адаптацію змісту до навчального формату.
Що було опрацьовано:
- усунення форматних дефектів (OCR-помилки, розриви структури, дефектні символи);
- редакційне упорядкування змісту;
- уніфікація термінів відповідно до академічних джерел;
- перевірка відповідності фактичних тверджень тексту першоджерела.
Усі згадки про автора, рік видання та походження первинного тексту збережено відповідно до джерела.