Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Алківіад (450 - 404 рр. до н. е.)

Давньогрецький афінський державний діяч, ритор і полководець. Народився у сім'ї афінського війського начальника Клінія і Дейномахи із родини Алкмеонідів по материнській лінії. Він був правнуком законодавця Клісфена, двоюрідним племінником Перикла і рідний племінник його першої дружини. По батьківській лінії він походив з роду Саламініїв. Кліній загинув у битві при Коронеї, коли Алківіаду було кілька років. Після цього його виховували родичі знаменитого Перикла. Пізніше історики писали, що вже в юнацькому віці, разом з благородними рисами характеру і посередніми здібностями він проявляв високомірність і пристрасне бажання бути першим.

Коли був підписаний Нікіївий мир ( 421 р. до н. е.) в Афінах посилився вплив радикальних партій. Афіняни отримали нових політичних вождів Гіпербола і Алківіада, які наполягали на відновленні війни з Пелопоннеським союзом. Особливо проявив тут себе Алківіад, який за допомогою аристократа Нікія добився вигнання за межі Афінської держави Гіперболу. Після цього остракізмом, як політичною формою розправи з опонентами, перестали користуватися.

Алківіад був учнем Сократа, славився як блискучий оратор, любитель кінних змагань та жіночого товариства. Для цього у нього були всі підстави. Плутарх писав: «Нікого доля не наділяла так щедро щодо зовнішності, як Алківіада».

Однак у політиці він часто змінював орієнтацію, ним керували лише честолюбство і бажання досягти одноосібну владу. Тому особисті інтереси він завжди ставив вище державних. Для піднесення політичного іміджу Алківіад демонстративно витрачав свої багатства, влаштовував різного плану літургії, брав активну участь у Панеллінських іграх. Він активний учасник Олімпійських ігор 416 р. до н. е. (перше, друге і третє місця).

У 420 р. до н. е. Алківіада обирають стратегом. Нікій програв вибори. Він укладає союз з Аргосом і підтримує його у війні зі Спартою. Але ця війна була невдалою для Афін. Спарта уклала договір з Аргосом, а Афіни залишилися у політичній ізоляції. Розорене населення Афін вимагало нових походів і територіальних загарбань. Скориставшись ситуацією, Алківіад запропонував похід на багату Сицилію.

Такий похід відбувся у 416 р. до н. е. Народні збори Афін рішили послати флот для завоювання Сицилії на чолі з трьома стратегами — Алківіадом, Нікієм і Ламахом. У цьому поході брало участь більше 200 трієр, 10 тисяч гоплітів, 28 тисяч легкоозброєних воїнів і гребців.

Навесні 415 р. до н. е. із Пірея знову готувалася до виступу афінська ескадра, але зловмисники попсували в Афінах всі герми із зображенням бога Гермеса — покровителя торгівлі і мандрування, що стояли на перехрестях афінських доріг.. Дехто почав звинувачувати Алківіада у пародіюванні релігійних свят (у п'яному вигляді). Дружина Алківіада, Агариста, донесла на нього у Народні збори про пародіюванні ним містерій. Алківіад вимагав негайно розібратися у придуманих на нього звинувачуваннях. Однак справу відклали до закінчення експедиції. Сицилія зустріла афінян не досить дружелюбно. Ворота відкрив їм лише Насос.

А в Афінах продовжувалося слідство у справі «святотатців». У Сицилію було направлене спеціальне судно «Саламінія» для доставки Алківіада на суд. По дорозі він втікає у Спарту, а афінська Феміда заочно засуджує його до страти. Хоча вже в 411 р. до н. е. його було амністовано і Алківіад отримав ще ряд перемог у морських баталіях. Особливо відчутних поразок прихильникам Спарти Алківіад наніс при Абідосі (411 р. до н. е.) і Кізіку (410 р. до н. е.). Афінський народ нагородив його золотим вінком. Але у 406 р. до н. е. використавши тимчасову відсутність на флоті Алківіада, Лісандр перемогає афінян біля мису Нетій.

ДЖЕРЕЛА:

Герои Греции в войне и мире. История Греции в биографиях. Г.В.Штоля. — М., 1992.; Хрестоматия по истории Древней Греции / Под ред. Д.П. Каллистова. — М.: Мысль, 1964.; Політичні портрети Стародавнього світу. Кн. І. — Антична Греція.: навч. посібник / укл.: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.С. Шачковська. — Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. — 635 с.