Політологічна енциклопедія Книга VІІI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Фішер Джон Арбетнот (25 січня 1841 - 10 липня 1920 рр.)

Адмірал Королівського Британського військово-морського флоту, який надавав величезний вплив на тактику, стратегію, розвиток та матеріально-технічне оснащення Королівського військово-морського флоту Великобританії. Головнокомандувач Північноамериканською і Вест-Індською станцією (1897 - 1899 рр.). Головнокомандувач Середземноморським флотом (1899 - 1902 рр.). Головнокомандувач флотом у Портсмуті (1903 - 1904 рр.). Перший морський лорд c 20 жовтня 1904 року по 25 січня 1910 р. і у 1914 - 1915 рр. Був основоположником концепції проектування і бойового застосування дредноутів, лінійних крейсерів, був палким прихильником розвитку підводних і авіанесучих бойових кораблів.

Вперше визначив і запровадив у геостратегію і стратегічну географію поняття «геостратегічна точка або об'єкт», стосовно до геополітичних інтересів Британської імперії. Виразно розумів значення природних ресурсів в глобальній стратегії: «Хто володіє нафтою, той править світом». Фішер був затятим прибічником технічних нововведень на британському військово-морському флоті. У тому числі переходу на рідке паливо, розуміючи, що в результаті можна буде добитися більшої швидкості, ефективності і маневреності. «Рідке паливо, — писав він у 1901 р., — справить справжню революцію в військово-морської стратегії. Це справа надзвичайної державної ваги». Фішер забезпечив підтримку адміралтейства перськими нафтовими концесіями. Фішеру вдалося переконати в цьому і свого наступника на посту першого лорда адміралтейства — Уїнстона Черчілля. До літа 1914 р. британський військово-морський флот був повністю переведений на рідке паливо, а британський уряд став власником контрольного пакету акцій Англо-перської компанії.

Фішер повністю поділяв геополітичні погляди А. Мехен і Ф. Коломба, що базуються на завоюванні панування на морі, як головної умови перемоги у війні, що досягається повним знищенням ворожого флоту у генеральному бою лінійних кораблів. Це проявилося в його впливі на розробку військово-морської доктрини і програми військового кораблебудування Англії.

У 1904 - 1905 рр., Фішер вміло використовував японський флот, з метою ослаблення геополітичного впливу Росії на Тихоокеанському театрі. За ініціативою Фішера, англійські військові радники в Японії, сприяли реалізації японським флотом тактики блокування російської військово — морської бази Порт-Артур. Японський флот, завчасно поповнився новітніми кораблями англійської споруди. Під час вирішального результату російсько-японської війни Цусімська битва, на всіх бойових кораблях ескадри адмірала Того, англійської споруди, перебували англійські спостерігачі. У разі прориву російської ескадри через Цусімську протоку, її підстерігала англійська ескадра. Англія перша узагальнила досвід російсько-японської морської війни у плані особливостей бойового застосування бойових кораблів різних класів і використовувала його в своєму військовому кораблебудуванні.

ДЖЕРЕЛА:

Енциклопедія політичної думки / Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. — К., 2000;Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 2000.