Політологічна енциклопедія Книга VІІI - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Уншліхт Йосип (Юзеф) Станіславович (19 грудня 1879 - 29 липень 1938 рр.)

Партійний діяч СДКПіЛ і ВКП (б), один з творців органів державної безпеки — ВЧК-ГПУ. Походив з польської міщанської родини. Освіту здобув на Вищих технічних курсах у Варшаві, електротехнік. У 1900 р. вступив до лав Соціал-демократії Королівства Польського і Литви (СДКПіЛ), яка у 1906 р. увійшла у склад РСДРП, більшовик. Квітень 1917 р. — член Петроградської ради. Жовтень 1917 р.— член Петроградського військово-революційного комітету. Грудень 1917 р. — член колегії ЧК. На початку 1918 р. воював з німцями під Псковом. У квітні 1918 - січні 1919 рр. — голова Центральної колегії у справах полонених і біженців. З лютого 1919 р. — нарком з військових справ Литовсько-Білоруської РСР, член Президії ЦК КП Литви і Білорусії. У квітні 1919 р. — заступник голови Ради оборони Литовсько-Білоруської РСР. Під час війни з Польщею був членом Реввійськради 16-ї армії і Західного фронту і входив до складу Революційного Комітету Польщі. З квітня 1921 р. — заступник голови ВЧК - ГПУ (наступник І. К. Ксенофонтова), за його пропозицією було створено спеціальне бюро з ведення активної розвідки — дезінформації противника. Керував висилкою лікарів, професорів та інших представників інтелігенції (на посту заступника голови ГПУ його змінив Менжинський). З осені 1923 р. — член РВС Республіки та начальник постачання РСЧА. З 1924 р. — член Центральної ревізійної комісії ВКП (б), з 1925 р. — кандидат у члени ЦК ВКП (б). У лютому 1925 — червні 1930 рр. — заступник голови РВС СРСР і заступник наркома по військових і морських справ СРСР. Одночасно з січня 1927 р. — голова ОСОАВІАХІМа СРСР. У 1933 - 1935 рр.— начальник Головного управління Цивільного повітряного флоту. Лютий 1935 рр. обраний заступником секретаря Союзної Ради ЦВК СРСР.

11 червня 1937 р. заарештований, звинувачений у приналежності до «диверсійно-шпигунської мережі польської розвідки у СРСР, існувала у вигляді так званої «Польської організації військової». 28 липня 1938 р. Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджений до розстрілу. 29 липня 1938 р. розстріляний. У 1956 р. посмертно реабілітований і відновлений у партії.

ДЖЕРЕЛА:

Енциклопедія політичної думки / Пер. з англ. за ред. Н. Лисюк. — К., 2000; Карасевич А. О. Історія політичної думки. Навчальний посібник. — Умань. — 2014. — 860 с.; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К., 2000.