Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Агесилай ІІ (444 - біля 361 рр. до н. е.)

Спартанський цар, на трон став у 399 р. до н. е., продовжувач державної політики Лісандра. Син царя Архідама ІІ і Евполії. Виходець із спартанського царського роду, досить рано проявив талант полководця і став відомим як військовий стратег у себе на батьківщині. Після смерті свого брата Агіса ІІ займає у Спарті царський престол за рахунок допомоги вірного свого друга Лісандра. Спартанці, у перспективі, ніколи не жалкували за свій вибір і як показали подальші події, помилялися в історичних виборах досить рідко, оскільки їх виборці ставали пристойними військовими чи політичними діячами. Син Архідама ІІ відповідав усім вимогам грецького народу.

Накульгуючи на одну ногу цар Агесилай ІІ за зовнішніми ознаками був непомітною людиною. Як спартанський воїн, він з ранніх років отримав прекрасну військову і фізичну виучку під наглядом свого батька, що не раз демонстрував у походах і битвах. Тобто, Агесилай ІІ пройшов загально прийнятий курс для спартанця, де кожен мужчина Спарти мав один із священних обв'язків перед державою — бути воїном.

Старійшини Спарти досить скоро пізнали талант керівника свого царя. Він рано проявив мудрість, від інших його відрізняли продумані рішення і здоровий глузд. Він умів поставити себе так на людях, що не губився перед аристократами і завжди пам'ятав про своє покликання перед народом Спарти. Спартанці завжди вважали, що виховав свого сина патріотом, його батько.

Перший військовий похід Агесилая, на чолі восьмитисячного війська був успішним і спартанці повернулися додому з багатими трофеями і, головне, славою. Та й жертви були мінімальні. Про царя Спарти заговорили в еллінському світі, багато мудреців бачили у ньому мудрого полководця. Він планує похід у глибину Малої Азії, але помішали цій баталії повстання у багатьох грецьких полісах проти Спарти. Проти виступили Афіни, Фіви, Коринф, Аргос, а головне те, що всі вони отримали підтримку Персії. Коаліція проти Спарти виступила саме тоді, коли цар був на півдороги до поставленої цілі. Так як військ достатніх у Спарті не було, Агесилай ІІ повертається назад, що було нежданим сюрпризом для противника.

У ході війни, яка увійшла в історію як Коринфська, добре налаштоване військо спартанців перемогли усіх ворогів у тяжкій битві при Коронеї у серпні 394 р. до н. е. Хоча поразка не привела до розвалу Коринфського союзу, але втрати переможців були досить великі. Цар наказав своїм полководцям залишити Бестію, де відбулася найгрізніша битва і повернутися до кордонів Спарти для поповнення свого війська і дати воїнам передишку. Були виставлені різні варти, заслані лазутчики в армію коаліції і на флот. Коринфська війна поклала початок невдач Спарти у морських баталіях.

Уже у 394 р. до н. д ., афінський флотоводець Канон знищив спартанську ескадру Пейсандра при малоазійському місті Кнід (о.Родос). Війна проходила з перемінними успіхами. Персія, яка помітила піднесення Афін, почала тайно допомагати Спарті. Агесилай ІІ зумів підкорити ряд грецьких полісів і все закінчилося підписанням Анталкидового миру. Він більше відомий в історії, як Царський мир. Перемога була на боці Спарти, вона прославила Агесилая ІІ. Однако знову розпочалася війна з більш досвіченим суперником. Тепер проти Спарти виступили Фіви, які розраховували на допомогу і інших грецьких полісів. І вони її отримали.

У тяжкій битві при Лектрі, Агесилай ІІ був розбитий Фівами на чолі з Епамінондом, яких підтримали ряд союзників з минулих баталій. Спартанці втратили більше двох тисяч воїнів і відійшли. Талант і неординарні дії Епамінонда вирішили все на користь Фів. Вороже військо появилося на спартанській території і заслугою царя було те, що він двічі рятував столицю від загарбання. У наступній битві при Мантинеї загинув Епамінонд. Знову був підписаний мир, який поклав кінець війні і яка не визначила явного переможця. Лише один підсумок можна було зробити — лідерство Спарти в еллінському світі залишилося у минулому.

Цар почав шукати реабілітацію і повернення слави Спарти. У 360 - 359 рр. до н. е., Агесилай ІІ уже в Єгипеті, куди покликав його цар Тагос воювати проти Персії. Так часто траплялося в Античному світі, що грецькі воїни наймалися воювати до східних правителів. Це було звичним явищем. Але цар Агесилай ІІ посварився з царем єгиптян Тагосом і перейшов на бік персів і привів на престол Єгипту перського правителя Нектанеба. Це було несподіванкою для багатьох, хто знав царя Спарти.

Новий цар Єгипта щедро віддячив Агесилаю ІІ і його воїнам. Але зробив при нагоді натяк, що пора спартанцям збиратися додому. Агесилай ІІ повертається у Грецію, по дорозі попадає у шторм, ховається у бухті Менелає і помирає від хвороби. Спарта залишилася від умілого полководця і політичного діяча.

ДЖЕРЕЛА:

Плутарх. Избранные жизнеописания. В 2-х т. — М.: Правда, 1987 — Т.1.; Боннар А. Греческая цивилизация. — Кн. 1. — Ростов-на-Дону, 1994.; Демократія: Антологія / Упорядник О.Проценко. — К.: Смолоскип, 2005. — 1108 с.; Балух В.О. Історія античної цивілізації. — Т.1. Стародавня Греція: Підручник. — Чернівці: 2007 — 656 с.; Політичні портрети Стародавнього світу. Кн. І. — Антична Греція.: навч. посібник / укл.: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.С. Шачковська. — Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. — 635 с.