Політологічна енциклопедія - Карасевич А.О, Шачковська Л.С. 2016

Агіс ІІ (476 - 427 рр. до н. е.)

Агіс II був 17-й королем Спарти, старшим сином Архідама II (роки правління 476 - 427 р. до н. д). Особливо відомий став на першому етапі Пелопоннеської війни, коли неодноразово порушував кордон з Аттикою («Архідамова війна»), його зведеним братом був Агесилай ( на царському престолі з 399 р. до н. е., отримав перемогу у Коринфській війні з персами 394 р. до н. е., один із ініціаторів підписання Царського миру у 387 - 386 рр. до н. е., близький друг Ксенофонта).

Агіс ІІ став наступником свого батька у 427 р. до н. е. і зацарював трохи більше, ніж 28 років. Влітку 426 р. до н. е. він привів армію пелопоннесців і їх союзників, з метою вторгнення в Аттику, але задум було зірвано з природніх причин — землетрусу, який стався, коли армія дісталася кордону грецького полісу.

Якщо спробувати проаналізувати історію Античної Греції у руслі війн між містами-державами, то найбільш конфліктною була військова епопея між Спартою і Афінами. Йшла вперта боротьба за політичне лідерство у межах грецького полісу. Особливо це яскраво проявилося в Пелопоннеській війні (431 - 404 рр. до н. е.). її кульмінацією стала битва під містом Мантинея (головне місто Східної Аркадії, політичне управління велося згідно демократичних принципів, що загострило стосунки із Спартою).

Саме у ній і проявився талант Агіса ІІ як полководця. У серпні 418 р. до н. е. спартанський цар спорядив експедицію для завоювання Аргоса, одного із союзників Афін. Похід не вдався і спартанський полководець підписує мирний договір на чотири місяці. Але при поверненні у Спарту його дії зустріли супротив. Спартанці так зненавиділи свого царя, що вирішили спалити його дім і накласти величезний, навіть для царя, штраф.

Агіс ІІ втихомирив земляків, він пообіцяв їм у наступному поході реабілітуватися.

Йому повірили і невдовзі така нагода настала — Афіни і їх союзники вдерлися у Мантинейську область. Цар на чолі 10-ти тисячного війська виступає у похід, виходить першим до Мантинея і розташовується біля святилища Геракла.

Афінськими військами командували відомі полководці Лафет і Нікострат.

Битва проходила з перемінним успіхом. У ній загинули обидва афінських полководці.

Обидві сторони понесли численні втрати, відомості про які, історія не зберегла.

Агіс ІІ повернувся у Спарту на білому коні переможця. Як показали подальші події — битва біля міста Мантинея стала доленосною у біографії спартанського царя. Невипадково давньогрецький історик Фукідід у своїй знаменитій «Історії Пелопоннеської війни» назвав цю битву «найвизначнішою із битв між самими великими еліннськими народами».

ДЖЕРЕЛА:

Політичні портрети Стародавнього світу. Кн. І. — Антична Греція.: навч. посібник / укл.: А.О. Карасевич, К.М. Левківський, Л.С. Шачковська. — Умань: ПП Жовтий О.О., 2011. — 635 с.